1 – Утешайте, утешайте народ Мой, – говорит ваш Бог. –

Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!

2 Г оворите с Иерусалимом ласково, объявите ему, что его рабство закончилось и за грех его искуплен; что он получил от Господней руки вдвое за все свои грехи.

Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!

3 Г олос раздается в пустыне: «Приготовьте путь Господу; выпрямите в необитаемой местности дорогу для нашего Бога.

Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!

4 В сякий овраг пусть поднимется, а всякая гора и холм – опустятся; неровная земля пусть станет гладкой, и бугристые места – ровными.

Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!

5 И откроется слава Господня, и все люди вместе увидят ее. Потому что сказали это уста Господни».

І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!

6 Г олос сказал: «Кричи!». Я спросил: «Что мне кричать?» «Все люди – как трава, и вся их слава – как полевые цветы.

Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:

7 Т рава засыхает, вянут цветы, так как на них веет дыхание Господне. Воистину, народ – трава.

трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:

8 Т рава засыхает, вянут цветы, но слово нашего Бога пребывает вовек».

Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!

9 О вестник, несущий добрую весть Сиону, поднимись на высокую гору. О вестник, несущий добрую весть Иерусалиму, мощно возвысь свой голос! Возвысь, не бойся; скажи городам Иудеи: «Вот Бог ваш!»

На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!

10 В от, Владыка, Господь, идет в могуществе, и мышца Его властвует. Вот, награда Его с Ним, и воздаяние Его перед Ним.

Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.

11 О н пасет Свое стадо, словно пастух: берет ягнят на руки, несет на груди, и заботливо ведет маток. Величие Бога

Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!

12 К то измерил пригоршней воды или ладонью вымерил небеса? Кто вместил земную пыль в мерный сосуд или взвесил горы на весах и на весовых чашах холмы?

Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?

13 К то постиг Духа Господня или был Ему советником?

Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?

14 К ого Он просил Его просветить, кто учил Его правильному пути? Кто учил Его знанию, показал Ему путь постижения?

З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?

15 В от народы – как капля в ведре; они – что пылинка на весах; Он поднимает острова, как крупинку.

Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!

16 Н е достанет Ливана для жертвенных дров, и животных его для всесожжения.

І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!

17 В се народы пред Ним – ничто; они для Него считаются меньше ничтожества и пустого места.

Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.

18 И так, кому уподобите Бога? Какое подобие для Него подберете?

І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?

19 И дола? – Отливает его ремесленник, мастер его золотит и льет для него серебряные цепочки.

Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.

20 А кто слишком беден для этого, выбирает дерево, что не гниет; ищет искусного ремесленника, чтобы поставить идола так, что не рухнет.

Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.

21 Р азве вы не знаете? Разве вы не слышали? Разве не было сказано вам от начала? Разве вы не поняли еще от создания земли?

Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?

22 О н восседает над земным кругом, а обитатели земли пред Ним что кузнечики. Он распростирает небеса, как занавес, и раскидывает их, как шатер для жилья.

Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.

23 О н обращает вождей в ничто, правителей земли – в пустое место.

Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:

24 Е два они были посажены, едва они были посеяны, едва корни в земле пустили, как дохнул Он на них – и они засохли, и вихрь уносит их, как солому.

вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!

25 « Кому уподобите вы Меня? Кто Мне ровня?» – говорит Святой.

І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.

26 П однимите глаза и взгляните на небо: Кто его сотворил? Тот, Кто по счету выводит Свое воинство и называет их всех по имени. Так как Он велик властью и могуч силой, они все в сборе.

Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.

27 К ак же ты, Иаков, можешь говорить, и ты, Израиль, жаловаться: «Путь мой сокрыт от Господа; мой Бог пренебрег моим делом»?

Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.

28 Р азве ты не знаешь? Разве ты не слышал? Господь – есть Бог навеки, сотворивший края земли. Он не устанет и не утомится, разум Его непостижим.

Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

29 О н дарует силу усталым, укрепляет изнемогших.

Він змученому дає силу, а безсилому міць.

30 Д аже юноши устанут и утомятся, молодые упадут от изнеможения;

І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,

31 н о надеющиеся на Господа наберутся новых сил. Они воспарят на крыльях, словно орлы, побегут – и не утомятся, пойдут – и не устанут.

а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!