1 П осле смерти Ахава Моав взбунтовался против Израиля.

А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.

2 О хозия же упал через решетку своей верхней комнаты в Самарии и покалечился. Он отправил посланцев, сказав им: – Идите и спросите Баал-Зевува, бога Экрона, оправлюсь ли я от этих увечий.

А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби?

3 Н о Ангел Господень сказал Илии из Тишбы: – Пойди навстречу посланцам царя Самарии и спроси их: «Разве в Израиле нет Бога, что вы идете спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона?»

А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?

4 И так, вот что говорит Господь: «Ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!». И Илия пошел.

Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!... І пішов Ілля.

5 П осланцы же вернулись к царю, и он спросил их: – Почему вы вернулись?

І вернулися посли до царя, а він сказав до них: Що це ви вернулися?

6 – Нам навстречу вышел некий человек, – ответили они. – Он сказал нам: «Возвращайтесь к царю, который вас послал, и скажите ему: “Так говорит Господь: Разве в Израиле нет Бога, что ты посылаешь людей спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона? Итак, ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!”»

А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш...

7 Ц арь спросил их: – Как выглядел тот человек, который вышел вам навстречу и сказал это?

А він їм сказав: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вас, і говорив вам оці слова?

8 О ни ответили: – Он был одет в шкуры, с кожаным поясом на бедрах. Царь сказал: – Это Илия из Тишбы.

Вони ж відказали: Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його. А він сказав: Це тішб'янин Ілля!

9 О н послал к Илии военачальника с пятьюдесятью воинами. Тот поднялся к Илии, который сидел на вершине холма, и сказал ему: – Божий человек, царь говорит: «Спустись!»

І послав він до нього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!

10 И лия ответил начальнику над пятьюдесятью воинами: – Если я Божий человек, пусть огонь сойдет с неба и пожрет тебя и твоих людей! И огонь, сойдя с неба, пожрал его и пятьдесят его воинов.

А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесятку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...

11 Т огда царь послал к Илии другого пятидесятника с его людьми. Тот сказал Илии: – Божий человек, так говорит царь: «Немедленно спустись!»

І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!

12 – Если я Божий человек, – ответил Илия, – пусть огонь сойдет с неба и пожрет тебя и твой пятидесяток! И огонь Божий, сойдя с неба, пожрал его и его пятидесяток.

І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п'ятдесятку! І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...

13 Т огда царь послал третьего пятидесятника с его людьми. Этот командир поднялся и пал на колени перед Илией. – Божий человек, – взмолился он, – прошу, пощади мою жизнь и жизнь этих пятидесяти воинов, твоих слуг!

І знову послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти, в очах твоїх!

14 В едь огонь, сошедший с небес, пожрал двух первых пятидесятников и их воинов. Пощади мою жизнь!

Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п'ятдесятників та їхні п'ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!

15 А нгел Господень сказал Илии: – Спустись с ним, не бойся его. Тогда Илия встал и спустился с ним к царю.

А Ангол Господній сказав до Іллі: Зійди з ним, не бійся його! І він устав, і зійшов з ним до царя,

16 О н сказал царю: – Так говорит Господь: «Разве в Израиле нет Бога, чтобы спрашивать Его? Ты отправлял посланцев спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона! За это ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!».

Та й сказав до нього: Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!

17 И он умер, по слову Господа, которое произнес Илия. Так как у Охозии не было сына, вместо него на втором году правления иудейского царя Иорама, сына Иосафата, воцарился его брат Иорам.

І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.

18 Ч то же до прочих событий правления Охозии и того, что он сделал, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

А решта діл Ахазії, що він зробив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.