1 В ера – это уверенность в том, чего мы с надеждой ожидаем, подтверждение того, чего мы не видим.
А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.
2 Д ревные жили такой верой и заслужили одобрение.
Бо нею засвідчені старші були.
3 И менно верой мы понимаем, что вселенная была создана по повелению Бога и что все видимое было создано из невидимого.
Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
4 В ерой Авель принес Богу жертву лучшую, чем Каин. Верой он заслужил одобрение как праведник, когда Бог похвалил его жертву. И, хотя Авель умер, он благодаря своей вере все еще говорит.
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
5 Б лагодаря вере Енох был взят из этого мира, не увидев смерти. Его нигде не могли найти, потому что Бог взял его. Но до того, как он был взят, он заслужил одобрение как человек, угодивший Богу.
Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.
6 Б ез веры же Богу угодить невозможно, потому что каждый, кто приходит к Нему, должен верить в то, что Он есть и что Он вознаграждает тех, кто Его ищет.
Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
7 В ерой Ной, получив предупреждение о том, чего еще нельзя было видеть, богобоязненно построил ковчег для спасения своей семьи. В результате мир был осужден, а Ной стал наследником праведности, которая приходит через веру.
Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
8 В ерой Авраам, призванный идти в землю, которую ему было обещано получить в будущем в наследие, подчинился и пошел, хотя он и сам не знал, куда идет.
Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 В ерой он поселился в обещанной земле как чужеземец, живя в палатках, как и Исаак и Иаков, которые вместе с ним были наследниками согласно тому же обещанию,
Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
10 п отому что он ожидал города, стоящего на прочных основаниях, архитектор и строитель которого Сам Бог.
бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
11 В ерой Авраам стал отцом, хотя и сама Сарра была бесплодна, и он был уже стар, – ведь он полагался на Того, Кто обещал ему.
Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
12 И таким образом, от одного человека, тело которого состарилось, произошло столько людей, сколько звезд в небе и сколько песчинок на берегу моря.
Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
13 В се эти люди так и умерли, храня веру, не дождавшись того, что им было обещано. Они лишь издали видели и приветствовали все это. Они признавали, что на этой земле они всего лишь пришельцы и странники.
Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.
14 Т е, кто считает себя таковыми, показывают тем самым, что они ищут свою истинную родину.
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
15 Е сли бы они думали лишь о той стране, которую им пришлось покинуть, они могли бы в нее и возвратиться.
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
16 Н о на самом деле они стремятся к лучшей стране – к небесной. Поэтому Бог не стыдится называться их Богом, ведь Он приготовил для них город.
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
17 В ерой Авраам, когда Бог испытывал его, принес Исаака в жертву. Ему было дано обещание, и он готов был принести в жертву своего единственного сына,
Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
18 и это невзирая на то, что Бог сказал ему: «Через Исаака ты будешь иметь потомство, которое Я тебе обещал».
що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.
19 А враам считал, что Бог может даже воскрешать из мертвых, и, образно говоря, Исаак был действительно возвращен ему из мертвых.
Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
20 В ерой Исаак благословил будущее Иакова и Исава.
Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
21 В ерой Иаков, находясь при смерти, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, оперевшись на свой посох.
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.
22 В ерой Иосиф в конце своей жизни говорил о выходе израильтян из Египта и сделал распоряжение о своих собственных останках.
Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.
23 В ерой родители Моисея прятали его три месяца после того, как он родился, потому что они видели, что он был прекрасным ребенком, и их не напугал царский указ.
Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
24 В ерой Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона.
Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.
25 О н предпочел лучше быть притесняемым вместе с народом Божьим, чем наслаждаться кратковременными греховными удовольствиями.
Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.
26 О н видел, какая награда ждет его впереди, и поэтому унижение ради Христа для него было ценнее богатств Египта.
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
27 В ерой он вышел из Египта, не боясь гнева царя. Он вытерпел все как человек, который видел бы перед собой Невидимого.
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.
28 В ерой он совершил Пасху с окроплением дверных косяков кровью, чтобы губитель первенцев не прикоснулся к семьям израильтян.
Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
29 В ерой народ перешел Красное море как по суше; когда же египтяне попытались сделать то же самое, они утонули.
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.
30 В ерой упали стены Иерихона после того, как семь дней подряд израильтяне обходили город.
Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.
31 В ерой блудница Раав, с миром приняв израильских лазутчиков, не была убита вместе с неверующими.
Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.
32 Е сть ли нужда говорить больше? Время не позволяет мне рассказать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае, Давиде, Самуиле и пророках.
І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
33 О ни верой покоряли царства, восстанавливали справедливость, получали обещанное, закрывали пасти львам,
що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
34 г асили яростное пламя, спасались от острия меча. Их слабость становилась силой, они были крепкими в битве и обращали в бегство чужеземные армии.
силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
35 К женщинам возвращались их умершие близкие, воскрешенные к жизни. Другие были замучены до смерти, отказавшись от предложенной им свободы. Они ожидали воскресения к лучшей жизни.
жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
36 И ные терпели насмешки и побои, а также цепи и тюрьму.
а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.
37 И х побивали камнями, распиливали надвое, убивали мечом, им приходилось скитаться в овечьих и козьих шкурах, они были в нужде, их преследовали и над ними издевались.
Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
38 Т е, кого весь мир не был достоин, скитались по пустыням, горам, пещерам и ущельям.
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
39 В се они получили одобрение Бога за свою веру, но ни один из них при жизни не получил того, что было обещано,
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
40 п отому что и для нас Бог предусмотрел нечто лучшее, чтобы и мы вместе с ними достигли совершенства.
бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.