1 К огда Давиду сказали: «Послушай, филистимляне воюют против города Кеиля и грабят гумна»,

І донесли Давидові, говорячи: Ось филистимляни облягли Кеїлу, і грабують клуні.

2 о н вопросил Господа: − Пойти ли мне и напасть ли на этих филистимлян? Господь ответил ему: − Пойди, напади на филистимлян и спаси Кеиль.

І запитав Давид Господа, говорячи: Чи піду й переможу тих филистимлян? А Господь сказав до Давида: Іди, і поб'єш филистимлян та спасеш Кеїлу.

3 Н о люди Давида сказали ему: − Мы боимся даже здесь, в Иудее. Что же будет, если мы двинемся в Кеиль против войск филистимлян!

А Давидові люди сказали до нього: Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?

4 Д авид еще раз вопросил Господа, и Господь ответил ему: − Спустись в Кеиль, потому что Я отдаю филистимлян в твои руки.

А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою руку.

5 И Давид со своими людьми пришел в Кеиль, сразился с филистимлянами и увел их скот. Он нанес филистимлянам тяжелые потери и спас жителей Кеиля.

І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филистимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку. І спас Давид мешканців Кеїли.

6 ( А Авиатар, сын Ахимелеха, принес с собой эфод, когда прибежал к Давиду в Кеиль.) Саул преследует Давида

І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.

7 С аулу донесли, что Давид пришел в Кеиль, и он сказал: − Бог отдал его мне, ведь Давид сам запер себя, войдя в город с воротами и засовами.

А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом.

8 С аул созвал для битвы весь народ, чтобы сойти в Кеиль и осадить в нем Давида вместе с его людьми.

І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.

9 К огда Давид узнал, что Саул задумал против него зло, он сказал священнику Авиатару: − Принеси эфод.

І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіятара: Принеси ефода!

10 Д авид сказал: − О Господь, Бог Израиля, Твой слуга услышал, что Саул собирается прийти в Кеиль и разорить город из-за меня.

І Давид сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.

11 В ыдадут ли меня ему жители Кеиля? Придет ли сюда Саул, как слышал Твой слуга? Господи, Бог Израиля, молю Тебя, скажи Твоему слуге! Господь ответил: − Придет.

Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові! І сказав Господь: Зійде.

12 Д авид спросил опять: − Выдадут ли ему жители Кеиля меня и моих людей? Господь ответил: − Выдадут.

І запитався Давид: Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку? А Господь сказав: Видадуть.

13 Д авид и его люди, которых было около шестисот человек, покинули Кеиль и скитались, где могли. Когда Саулу донесли, что Давид спасся из Кеиля, он отменил поход.

І встав Давид та його люди, близько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.

14 Д авид был в неприступных местах в пустыне, в горах пустыни Зиф. Изо дня в день Саул искал Давида, но Бог не отдавал Давида ему в руки.

І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.

15 Д авид был в Хореше, в пустыне Зиф, когда узнал, что Саул ищет его и хочет убить.

І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші.

16 С ын Саула Ионафан пришел к Давиду в Хореш и помог ему укрепиться в Боге.

І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,

17 − Не бойся, − сказал он. − Рука моего отца Саула не найдет тебя. Ты будешь царем над Израилем, а я буду вторым после тебя. Даже мой отец Саул это знает.

та й сказав до нього: Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул.

18 З атем они оба заключили перед Господом союз. Ионафан пошел домой, а Давид остался в Хореше.

І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.

19 З ифиты поднялись к Саулу в Гиву и сказали: − Разве Давид не скрывается у нас в неприступных местах Хореша, на горе Гахила, к югу от Иешимона?

А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір'ї Хахіла, що з півдня від Єшімону.

20 С ойди, царь, когда это будет тебе угодно, а уж мы отвечаем за то, чтобы передать его царю.

А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам хіба видати його в цареву руку.

21 С аул ответил: − Благословенны вы у Господа за то, что пожалели меня!

І сказав Саул: Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися надо мною!

22 С тупайте и удостоверьтесь еще раз. Разведайте, где Давид обычно ходит и кто видел его там. Мне говорят, что он очень хитер.

Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнайте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!

23 Р азведайте все его укрытия, где он прячется, и возвращайтесь ко мне с достоверными сведениями. Тогда я пойду с вами; если он еще в стране, то я его найду, даже если мне придется искать среди всех кланов Иудеи.

І подивіться, і розізнайте всі схованки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, і я піду з вами. І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах.

24 О ни отправились в путь и пришли в Зиф перед Саулом. Давид и его люди были в пустыне Маон, что в иорданской долине, к югу от Иешимона.

І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.

25 С аул и его люди принялись искать, и когда об этом сказали Давиду, он спустился к скале и оставался в пустыне Маон. Когда Саул услышал об этом, он погнался за Давидом в пустыню Маон.

А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.

26 С аул шел по одной стороне горы, а Давид со своими людьми − по другой. Давид спешил скрыться от Саула, а Саул и его люди шли в обход к Давиду и его людям, чтобы схватить их.

І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.

27 Т огда к Саулу пришел вестник, который сказал: − Скорее возвращайся! Филистимляне устроили набег на землю.

І прийшов посланець до Саула, говорячи: Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!

28 С аул прекратил преследовать Давида и пошел на филистимлян. Вот почему это место было названо Скала разделения.

І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян. Тому то назвали ім'я тому місцю: Села-Гаммахлекот.

29 Давид поднялся оттуда и остался жить в неприступных местах Эн-Геди.

(24-1) А Давид вийшов звідти, і осівся в твердинях Ен-Ґеді.