1 А хав рассказал Иезавели обо всем, что сделал Илия, и о том, как он перебил всех пророков Баала мечом.

А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем.

2 И езавель послала к Илии вестника, чтобы сказать: – Пусть боги сурово накажут меня, если завтра к этому времени я не сделаю с тобой того же, что ты сделал с пророками.

І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!

3 О н испугался и бежал, спасая свою жизнь. Добравшись до Вирсавии, что в Иудее, он оставил там слугу,

І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця.

4 а сам ушел в пустыню на расстояние в день пути. Он пришел, сел под одиноким дроковым кустом и молился о смерти. – Довольно уже, Господи, – говорил он, – забери мою жизнь, ведь я не лучше своих предков.

А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!...

5 З атем он лег под дроковым кустом и уснул. Внезапно ангел коснулся его и сказал: – Встань и поешь.

І поклався він, і заснув під одним ялівцем. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: Устань та попоїж!

6 О н огляделся – и вот, у его головы лепешка, испеченная на горячих углях, и кувшин воды. Он поел, попил и лег снова.

І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, і знову поклався.

7 А нгел Господень пришел во второй раз, коснулся его и сказал: – Встань и поешь, иначе дорога будет для тебя слишком тяжела.

І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою.

8 О н встал, поел и попил. Подкрепившись той пищей, он шел сорок дней и сорок ночей, пока не достиг Хорива, Божьей горы.

І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив.

9 Т ам он вошел в пещеру и заночевал в ней. Господь является Илии И вот, к нему было слово Господа: – Что ты здесь делаешь, Илия?

І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: Чого ти тут, Іллє?

10 О н ответил: – Я ревностно служил Господу, Богу Сил. Израильтяне отвергли союз с Тобой, разрушили Твои жертвенники, а Твоих пророков убили мечом. Остался лишь я один, и они пытаются убить и меня.

А той відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.

11 Г осподь сказал: – Выйди и встань на горе перед Господом. Господь пройдет мимо! И вот, страшный, могучий ветер расколол горы и раздробил перед Господом скалы, но в ветре Господа не было. После ветра было землетрясение, но в землетрясении Господа не было.

А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь.

12 П осле землетрясения прошел огонь, но в огне Господа не было. После огня раздался мягкий шепот.

А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос.

13 У слышав его, Илия закрыл лицо плащом, вышел и встал у входа в пещеру. И был к нему голос, который сказал ему: – Что ты здесь делаешь, Илия?

І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє?

14 О н ответил: – Я ревностно служил Господу, Богу Сил. Израильтяне отвергли союз с Тобой, разрушили Твои жертвенники, а Твоих пророков убили мечом. Остался лишь я один, и они пытаются убить и меня.

А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.

15 Г осподь сказал ему: – Возвращайся дорогой, которой пришел, и иди в пустыню Дамаска. Придя туда, помажь Хазаила в цари над Арамом.

І сказав до нього Господь: Іди, вернися на свою дорогу на Дамаську пустиню. І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сирією.

16 Е ще помажь Ииуя, сына Нимши, в цари Израиля, а Елисея, сына Шафата, из Авел-Мехолы, в пророки вместо себя.

А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.

17 И иуй предаст смерти всякого, кто уйдет живым от меча Хазаила, а Елисей предаст смерти всякого, кто уйдет живым от меча Ииуя.

І станеться, хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.

18 Н о Я сохранил в Израиле семь тысяч человек, колени которых не склонились перед Баалом и которые не целовали его статуи. Призвание Елисея на пророческое служение

А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його.

19 И лия ушел оттуда и нашел Елисея, сына Шафата. Он пахал на упряжи из двенадцати пар волов и сам шел за двенадцатой парой. Илия прошел мимо и набросил на него плащ.

І пішов він ізвідти, і знайшов Єлисея, Шафатового сина, а він оре. Дванадцять запрягів перед ним, а він при дванадцятому. І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща.

20 Т огда Елисей оставил волов и побежал за Илией. – Позволь мне поцеловать на прощание отца и мать, – сказал он. – После этого я пойду с тобой. – Иди, возвращайся. Ведь что я тебе сделал? – ответил Илия.

І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: Нехай поцілую я батька свого та свою матір, та й піду за тобою! А той відказав йому: Іди, але вернися, бо що я зробив тобі?

21 Т огда Елисей вернулся, взял пару волов и зарезал их. Он сжег плуг, чтобы приготовить мясо, раздал его людям, и они ели. После этого он отправился в путь, чтобы следовать за Илией, и стал его слугой.

І вернувся він від нього, і взяв запряга волів та й приніс його в жертву, а ярмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.