1 Ц едекии был двадцать один год, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме одиннадцать лет. Его мать звали Хамуталь, она была дочерью Иеремии из Ливны.

Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.

2 Ц едекия делал зло в глазах Господа, во всем уподобляясь Иоакиму.

І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

3 И ерусалим и Иудея так разгневали Господа, что Он прогнал их от Себя. Падение Иерусалима (4 Цар. 24: 20 – 25: 21; 2 Пар. 36: 15-20; Иер. 39: 1-10) Цедекия восстал против царя Вавилона.

Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

4 И тогда на девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Они разбили лагерь под городом и окружили его осадными сооружениями.

І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.

5 О сада города продолжалась до одиннадцатого года правления царя Цедекии.

І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.

6 К девятому дню четвертого месяца голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.

Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.

7 Т огда в городской стене была пробита брешь, и все войско бежало. Они покинули город ночью, хотя халдеи окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, и направились к иорданской долине.

І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.

8 Н о халдейское войско пустилось в погоню за царем Цедекией и настигло его на равнинах у Иерихона. Все войско Цедекии рассеялось, бросив его одного,

А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...

9 и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, что в земле Хамата, где царь вынес ему приговор.

І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

10 В Ривле царь Вавилона заколол сыновей Цедекии у него на глазах и перебил всю знать Иудеи.

І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...

11 П осле этого он выколол Цедекии глаза, заковал в бронзовые кандалы и увел в Вавилон, где держал его в темнице до самого дня его смерти.

А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...

12 В десятый день пятого месяца, на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона, начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, прибыл в Иерусалим.

А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

13 О н сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные здания.

І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

14 А халдейское войско под командованием начальника царской охраны разрушило все стены, окружавшие Иерусалим.

І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.

15 Н евузарадан, начальник охраны, увел в плен часть бедного люда и тех, кто оставался в городе, вместе с оставшейся частью ремесленников и перебежчиков, которые переметнулись к царю Вавилона.

А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.

16 Н о Невузарадан оставил некоторых из бедного люда той страны, чтобы они трудились на виноградниках и полях.

А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.

17 Х алдеи разбили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли всю бронзу в Вавилон.

А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.

18 Е ще они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, кропильные чаши, блюда и всю бронзовую утварь, которая использовалась во время храмового служения.

І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.

19 Н ачальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: кубки, сосуды для возжигания благовоний, кропильные чаши, горшки, подсвечники, блюда и чаши для жертвенных возлияний.

І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.

20 Б ронзы от двух колонн, от моря с двенадцатью быками под ним и от передвижных подставок, сделанных царем Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.

Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!

21 К аждая колонна была восемнадцати локтей в высоту и двенадцати локтей в обхвате; стенки каждой были в четыре пальца толщиной, а внутри они были полыми.

А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.

22 Б ронзовая капитель колонны имела пять локтей в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с ее гранатовыми яблоками.

І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.

23 П о сторонам было девяносто шесть гранатовых яблок; всего гранатовых яблок, окружавших сетку, было сто.

І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.

24 Н ачальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.

начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

25 И з тех, кто еще оставался в городе, он взял одного сановника, который распоряжался воинами, и семерых царских советников. Еще он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.

А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.

26 Н евузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.

І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

27 В Ривле, что в земле Хамата, царь велел их казнить. Так увели народ Иудеи в плен из своей земли.

І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!

28 В от количество людей, угнанных Навуходоносором в плен: в седьмом году его власти – 3 023 иудея;

Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.

29 в восемнадцатом году правления Навуходоносора – 832 человека были уведены из Иерусалима;

У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

30 в двадцать третьем году его правления – Невузарадан, начальник царской охраны, угнал в плен 745 иудеев. Всего – 4 600 человек. Освобождение Иехонии (4 Цар. 25: 27-30)

У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.

31 В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах стал царем Вавилона, он освободил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать пятый день двенадцатого месяца.

І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.

32 О н говорил с ним дружелюбно и превознес его выше всех царей, бывших с ним в Вавилоне.

І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

33 И ехония сменил свои тюремные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.

І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

34 И зо дня в день вавилонский царь выдавал ему постоянное содержание всю жизнь, до самого дня его смерти.

А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.