1 Е зекии было двадцать пять лет, когда он стал царем, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Авия, она была дочерью Захарии.

Єзекія зацарював у віці двадцяти й п'яти літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Авійя, дочка Захарії.

2 О н делал то, что было правильным в глазах Господа, как и его предок Давид. Езекия очищает храм

І робив він угодне в Господніх очах, як усе, що робив був його батько Давид.

3 В первый месяц, на первом году своего правления, он открыл двери Господнего дома и починил их.

Він першого року свого царювання, місяця першого відчинив двері Господнього дому, і поправив їх.

4 О н привел священников и левитов, собрал их на площади с восточной стороны

І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на східню площу,

5 и сказал им: – Слушайте меня, левиты! Освятитесь сегодня сами и освятите дом Господа, Бога ваших отцов. Выбросите из святилища всякую скверну.

та й сказав їм: Послухайте мене, Левити! Освятіться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і винесіть нечисть із святині.

6 Н аши отцы поступали беззаконно, делая зло в глазах Господа, нашего Бога, и оставили Его. Они отвернули свои лица от жилища Господа и повернулись к нему спиной.

Бо наші батьки спроневірилися, і робили лихе в очах Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спиною до неї.

7 О ни заперли двери притвора и погасили светильники. Они не возжигали благовоний и не приносили всесожжений в святилище Бога Израиля.

Також замкнули вони двері притвору, і погасили лямпадки, а кадила не кадили, і цілопалення не приносили в святині для Ізраїлевого Бога.

8 З а это Господень гнев обрушился на Иудею и Иерусалим; Он отдал их на позор, на опустошение и на посмеяние, как вы видите своими глазами.

І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на ганьбу, і на спустошення, і на посміховище, як ви бачите своїми очима.

9 П оэтому наши отцы пали от меча, а наши сыновья, дочери и жены в плену.

І ось попадали наші батьки від меча, а наші сини, і наші дочки, і жінки наші в неволі за це!

10 Т еперь я хочу заключить завет с Господом, Богом Израиля, чтобы Его пылающий гнев на нас прекратился.

Тепер на моєму серці лежить скласти заповіта з Господом, Ізраїлевим Богом, і нехай Він відверне від нас жар гніву Свого.

11 М ои сыновья, не будьте же беспечными, потому что Господь избрал вас служить Ему и возжигать благовония.

Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!

12 И начали свое служение левиты: из потомков каафитов – Махаф, сын Амасая, и Иоил, сын Азарии; из потомков Мерари – Киш, сын Авдия, и Азария, сын Иегаллелела; из потомков Гершона – Иоах, сын Зиммы, и Еден, сын Иоаха;

І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;

13 и з потомков Елицафана – Шимрий и Иеиел; из потомков Асафа – Захария и Маттания;

а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.

14 и з потомков Емана – Иехиел и Шимей; из потомков Идутуна – Шемая и Уззиил.

А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.

15 С обрав своих братьев и освятившись, они пришли очищать Господень дом, как, следуя словам Господа, повелел царь.

І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за наказом царським у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.

16 С вященники прошли в святилище Господа, чтобы очистить его. Они вынесли во двор Господнего дома все нечистое, что нашли в доме Господа. Левиты взяли это и отнесли в долину Кедрон.

І повходили священики до середини Господнього дому на очищення. І повиносили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли це, щоб винести назовні до долини Кедрон.

17 П риступив к освящению в первый день первого месяца, они подошли к притвору дома Господа в восьмой день того же месяца. Еще восемь дней они освящали сам Господень дом и закончили на шестнадцатый день первого месяца.

І зачали вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили.

18 О ни пришли к царю Езекии и доложили: – Мы очистили весь Господень дом, жертвенник для всесожжений со всей его утварью и стол, на который кладут священный хлеб, со всей его утварью.

І ввійшли вони в середину дому до царя Єзекії та й сказали: Очистили ми ввесь Господній дім, і жертівника цілопалення, та всі його речі, і стіл укладання хлібів та всі його речі.

19 В сю утварь, которую во время своего правления убрал неверный царь Ахаз, мы приготовили и освятили. Она сейчас перед Господним жертвенником. Освящение храма

А всі ті речі, які цар Ахаз занехав був за свого царювання, коли спроневірився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім жертівником.

20 Н а следующий день, ранним утром, царь Езекия собрал начальников города и отправился в дом Господа.

І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.

21 О ни привели семь быков, семь баранов, семь ягнят и семь козлов, чтобы принести их в жертву за грех за царскую семью, за святилище и за всю Иудею. Царь велел священникам, потомкам Аарона, принести их в жертву на жертвеннике Господа.

І привели вони сім биків, і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Аароновим синам, священикам, принести це в жертву на Господньому жертівнику.

22 Б ыков закололи, и священники, взяв крови, окропили ею жертвенник. Затем закололи баранов и окропили жертвенник их кровью. Затем закололи ягнят и окропили жертвенник их кровью.

І порізали ту велику худобу, а священики прийняли кров і покропили на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали овечок, і покропили ту кров на жертівника.

23 А козлов, которые были предназначены в жертву за грех, поставили перед царем и собранием, и они возложили на них руки.

І привели козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.

24 З атем священники закололи козлов и принесли их кровь на жертвеннике как жертву за грех, чтобы совершить отпущение за весь Израиль, потому что царь велел совершить всесожжение и принести жертву за грех за весь Израиль.

І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очистили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх.

25 Е зекия поставил левитов с тарелками, лирами и арфами в доме Господа, по установлению Давида, царского провидца Гада и пророка Нафана. Это установление было дано Господом через Его пророков.

І поставив він Левитів Господнього дому з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида та Ґада, царевого прозорливця, та пророка Натана, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.

26 Л евиты стояли наготове с музыкальными инструментами Давида, а священники – с трубами.

І поставали Левити з Давидовим знаряддям, а священики із сурмами.

27 Е зекия велел принести на жертвеннике всесожжение. Когда началось жертвоприношение, началось и пение Господу под голос труб и музыкальных инструментов Давида, царя Израиля.

І сказав Єзекія принести цілопалення на жертівника. А коли розпочали цілопалення, зачався спів Господеві та звуки сурем і музичного знаряддя Давида, Ізраїлевого царя.

28 В се собрание совершало поклонение, певцы пели, а трубачи трубили. Так продолжалось, пока жертвоприношение не было завершено.

І ввесь збір вклонився, і співаки співали, а сурми сурмили, це все аж до кінця цілопалення!

29 К огда жертвы были принесены, царь и все, кто был с ним, преклонили колени и поклонились.

А як скінчили приносити жертву, попадали навколішки цар та всі, що були з ним, і вклонилися.

30 Ц арь Езекия со своими приближенными велел левитам славить Господа словами Давида и провидца Асафа. И они радостно пели хвалу, низко кланялись и поклонялись.

І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорливця Асафа, і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклонялися до землі.

31 Е зекия сказал: – Итак, вы посвятили себя Господу. Приступайте, несите жертвы и благодарственные приношения в Господень дом. Собрание принесло жертвы и благодарственные приношения, а все, кто был к этому расположен, принесли и всесожжения.

І відповів Єзекія й сказав: Тепер ви освячені для Господа. Підійдіть, і приведіть жертви та приноси вдячні для Господнього дому. І привів збір жертви та приноси вдячні, і кожен, хто мав жертвенне серце, приносив цілопалення.

32 Ж ертв всесожжения, которые принесло собрание, было общим счетом: семьдесят быков, сто баранов и двести ягнят – все это для всесожжения Господу.

І було число цілопалення, що спровадив збір: худоби великої сімдесят, баранів сотня, овечок двісті, для цілопалення Господеві все це.

33 Д ругих священных жертв было: шестьсот голов крупного и три тысячи голов мелкого скота.

А для святости: худоби великої шість сотень, а худоби дрібної три тисячі.

34 Н о священников было слишком мало, чтобы освежевать все туши жертв всесожжения, и пока другие священники не освятились, их сородичи левиты помогали им, пока работа не была сделана, потому что левиты отнеслись к освящению добросовестнее, чем священники.

Тільки священиків було мало, і не могли вони обдирати шкур зо всіх цілопалень; і допомагали їм їхні брати Левити аж до скінчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освячення, аніж священики.

35 Ж ертв всесожжения и жира жертв примирения, с жертвенными возлияниями, которыми сопровождались всесожжения, было в изобилии. Так было восстановлено служение в Господнем доме.

І також було багато палень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопалення. І так була відновлена служба Господнього дому.

36 Е зекия и весь народ радовались тому, что сделал для Своего народа Бог, ведь сделано это было так быстро.

І радів Єзекія та ввесь народ тим, що Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподівано!