1 С ын мой, если ты поручился за другого и дал заклад за чужого,
Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
2 т о ты был пойман на слове, попался в ловушку собственных слов.
ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
3 И тогда, сын мой, сделай вот что, чтобы спастись, раз ты попал в руки другого: пойди, унижайся и мольбами его осади!
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
4 Н е давай глазам своим сна и не смыкай век своих.
не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
5 С пасайся, как газель из руки охотника, как птица из силков птицелова.
рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
6 П ойди к муравью, лежебока, посмотри на труды его и будь мудрым!
Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
7 Н ет у него ни начальника, ни надсмотрщика, ни правителя;
нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
8 н о он запасается летом пищей, собирает себе еду во время жатвы.
вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
9 С колько валяться тебе, лежебока? Когда же ты встанешь от сна?
Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
10 Н емного поспишь, немного подремлешь, – немного, руки сложив, полежишь,
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
11 и придет к тебе нищета, как бродяга, и настигнет нужда, как разбойник.
і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
12 Н егодяй и злодей ходит с лживой речью,
Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
13 п одмигивает глазами, подает знаки ногами и тычет пальцами.
він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
14 Л ожь в его сердце; он замышляет зло и постоянно сеет раздор.
в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
15 К такому нежданно придет беда; он будет внезапно погублен – без исцеления.
тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
16 Ш есть вещей ненавидит Господь, даже семь, что Ему отвратительны:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
17 н адменные глаза, лживый язык, руки, что льют безвинную кровь,
очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18 с ердце, что вынашивает нечестивые замыслы, ноги, что скоры бежать к злу,
серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19 л жесвидетель, что дышит ложью, и тот, кто меж братьями сеет раздор. Предостережение против нарушения супружеской верности
свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
20 С ын мой, храни повеления своего отца и не отвергай поучения своей матери.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21 Н авсегда навяжи их на сердце, обвяжи их вокруг шеи.
Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22 К огда ты пойдешь, они тебя поведут; когда ты уснешь, они тебя будут охранять; когда ты встанешь, они будут с тобой разговаривать.
Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23 В едь повеления эти – светильник, наставление – свет, а назидательное обличение – путь к жизни,
Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
24 х ранящие тебя от дурной женщины, от льстивого языка чужой жены.
щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
25 Н е желай в своем сердце ее красоты, не давай ей увлечь тебя ресницами,
Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
26 в едь из-за блудницы нищают до куска хлеба, а чужая жена охотится за самой жизнью.
бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
27 Р азве можно за пазуху взять огонь и не прожечь одежду?
Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
28 Р азве можно ходить по горячим углям и не обжечь ног?
Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29 Т ак и тот, кто спит с женой другого; никто из коснувшихся ее не останется безнаказанным.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
30 Н е презирают вора, когда крадет он из-за голода лишь для того, чтоб насытиться.
Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
31 Н о будучи пойман, заплатит он семикратно, отдав все добро своего дома.
та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
32 Н о нарушающий верность в супружестве – безрассуден; так поступающий сам себя губит.
Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
33 П обои и срам он получит, и позор его не изгладится;
побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
34 в едь ревность приводит мужа в ярость, и не сжалится он, когда будет мстить.
бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
35 Н икакого выкупа он не примет, не захочет подарка, какого бы ты ни давал.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!