1 Н е завидуй неправедным людям, к обществу их не стремись,

Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

2 в едь насилие у них на уме, и уста их говорят о злодействе.

бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

3 М удростью строится дом и разумом утверждается;

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

4 з нание наполняет его комнаты дорогим и красивым добром.

А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

5 М удрый человек – силен, и тот, кто сведущ, увеличивает свою силу,

Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

6 в едь чтобы воевать, тебе нужен мудрый совет, и для победы – много советников.

Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

7 М удрость слишком возвышена для глупцов; в собрании у ворот нечего им сказать.

Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

8 К то замышляет дурное, того назовут злоумышленником.

Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

9 З амыслы глупости – грех, и глумливого гнушаются люди.

Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

10 Е сли ты дал слабину в день беды, сила твоя ничтожна.

Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

11 О свобождай ведомых на смерть безвинно, бредущих на убой спасай.

Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

12 В от ты говоришь: «Ой, мы об этом не знали», – но разве Взвешивающий сердца не поймет? Разве Хранящий твою жизнь не узнает? И разве Он не воздаст каждому по делам?

Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

13 Е шь мед, мой сын, ведь он хорош; сотовый мед тебе сладок.

Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

14 З най: такова душе твоей мудрость; если найдешь ее – есть у тебя будущее, и надежда твоя не погибнет.

отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

15 Н е устраивай, как разбойник, засады у дома праведника, не разоряй его крова,

Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

16 в едь праведник, пусть семь раз упадет, поднимется, а злодеев беда погубит.

бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

17 Н е радуйся, когда враг твой упал, и когда он споткнулся, пусть сердце твое не ликует,

Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

18 и наче Господь увидит, это будет Ему неугодно и Он отвратит от него Свой гнев.

щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Н е раздражайся из-за злодеев и не завидуй нечестивым,

Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 в едь у злодея нет будущего, и светильник нечестивых погаснет.

бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

21 С ын мой, бойся Господа и царя и не общайся с мятежниками,

Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

22 в едь от них обоих внезапно придет к ним беда, и кто знает, какие невзгоды они им пошлют? Дополнительные высказывания мудрецов

бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 В от еще изречения мудрецов: Выказывать лицеприятие на суде нехорошо.

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

24 Н а сказавшего виноватому: «Ты невиновен », – будут слать проклятия народы, и племена будут негодовать.

Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

25 А осудившие виновного, будут преуспевать, и придет на них доброе благословение.

А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

26 Ч естный ответ, – что поцелуй в губы.

Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 З аверши работу на улице, приведи в порядок свои поля, а потом можешь строить свой дом.

Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

28 Н е свидетельствуй против ближнего без вины и не лги своими устами.

Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

29 Н е говори: «Поступлю с ним, как он со мной; отплачу ему за то, что он сделал».

Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

30 Я шел мимо поля лентяя, мимо виноградника человека неразумного:

Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

31 в се поросло колючкой, сорняками зарос участок, и ограда из камня рухнула.

і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

32 Я глядел и думал об этом, я смотрел и понял урок:

І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

33 н емного поспишь, немного подремлешь, немного, руки сложив, полежишь,

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

34 и придет к тебе нищета, как бродяга, и настигнет нужда, как разбойник.

і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...