1 К огда ты придешь в землю, которую Господь, твой Бог, дает тебе в наследие, завладеешь ею и поселишься в ней,

І станеться, коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, і посядеш його, і осядеш у ньому,

2 т о возьми все первые плоды, которые ты вырастишь на земле, которую Господь, твой Бог, дает тебе, и положи их в корзину. Затем иди на то место, которое Господь, твой Бог, выберет для Своего Имени,

то візьмеш із початків усякого плоду землі, що збереш із Краю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробувало Ім'я Його.

3 и скажи священнику, который будет в те дни: «Я объявляю сегодня Господу, твоему Богу, что я пришел в землю, которую Господь клялся нашим отцам дать нам».

І прийдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому: Засвідчую це сьогодні Господеві, Богові твоєму, що я ввійшов до Краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам.

4 С вященник возьмет у тебя корзину и поставит ее перед жертвенником Господа, твоего Бога.

І візьме священик того коша з твоєї руки, і покладе його перед жертівником Господа, Бога твого.

5 Т огда ты объявишь перед Господом, твоим Богом: «Мой отец был кочующим арамеем, он пришел в Египет с немногими людьми, жил там и стал великим народом, могучим и многочисленным.

А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Мандрівний арамеянин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма людьми, та й став там народом великим, сильним та численним.

6 Н о египтяне плохо обращались с нами и причиняли нам страдания, принуждая к непосильному труду.

І чинили нам зло єгиптяни, і гнобили нас, і давали нас на роботу тяжку.

7 Т огда мы взмолились Господу, Богу наших отцов, и Господь услышал наш голос и увидел наше бедствие, непосильный труд и притеснение.

І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш.

8 Г осподь вывел нас из Египта могучей дланью и простертой рукой, великим ужасом, знамениями и чудесами.

І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами.

9 О н привел нас сюда и дал нам эту землю – землю, где течет молоко и мед;

І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом.

10 и вот, теперь я приношу первые плоды с земли, которую Ты, Господи, дал мне». Поставь корзину перед Господом, твоим Богом, и склонись перед Ним.

А тепер оце приніс я початок плоду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи. І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого.

11 Р адуйся всему доброму, что Господь, твой Бог, дал тебе и твоему дому, вместе с левитами и чужеземцами среди вас.

І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, і Левит, і приходько, що посеред тебе.

12 О тделив десятину от всего, что ты произвел в третий год, год десятины, отдай ее левиту, чужеземцу, сироте и вдове, чтобы они могли есть в твоих городах и насыщаться.

А коли ти скінчиш десятинити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, приходькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наситяться,

13 И скажи Господу, твоему Богу: «Я взял из своего дома священную долю и отдал ее левиту, чужеземцу, сироте и вдове, как Ты повелел. Я не уклонился от Твоих повелений и не забыл ни одно из них.

то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, сироті та вдові, за всіма Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.

14 Я ничего не ел из священной доли, пребывая в трауре, не брал из нее ничего, будучи нечист, и не давал ничего из нее для мертвого. Я был послушен Господу, моему Богу; Я сделал все, что Ты повелел мне.

Не їв я з нього в жалобі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.

15 П осмотри с неба, Своего святого жилища, и благослови Свой народ, Израиль, и землю, которую Ты дал нам, как клялся нашим отцам, землю, где течет молоко и мед». Следовать Господним повелениям

Споглянь же з святого мешкання Свого, із небес, і поблагослови народ Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом.

16 С егодня Господь, твой Бог, повелевает тебе следовать этим установлениям и законам, прилежно соблюдать их всем сердцем и всей душой.

Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.

17 С егодня ты объявил, что Господь – это твой Бог, и что ты будешь ходить Его путями, хранить Его установления, повеления и законы, и слушаться Его.

Ти сьогодні засвідчив Господеві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити дорогами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і що будеш слухатися голосу Його.

18 А Господь объявил сегодня, что ты – Его народ, Его драгоценное достояние, как Он и обещал, и что ты должен хранить все Его повеления.

А Господь сьогодні засвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, як Він наказав був тобі, і що ти виконуватимеш усі заповіді Його,

19 О н объявил, что поставит тебя выше всех созданных Им народов, воздаст тебе хвалу, славу и честь, и ты будешь святым народом Господа, твоего Бога, как Он и обещал.

і що Він ставить тебе найвищим понад усі народи, яких Господь учинив, на хвалу, і на ім'я, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.