1 В ернись, Израиль, к Господу, своему Богу. Твои грехи были твоим падением!
(14-2) Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!
2 В озьмите с собой слова покаяния и вернитесь к Господу. Скажите Ему: «Прости все наши грехи и милостиво прими нас, чтобы мы могли принести Тебе жертву наших уст.
(14-3) Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!
3 А ссирия не может спасти нас; мы не будем садиться на боевых коней и не станем более говорить изделиям наших рук: “боги наши”, потому что у Тебя сироты находят милость».
(14-4) Ашшур не спасе нас, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота.
4 – Я исцелю их неверность и изберу любовь к ним, потому что больше не гневаюсь на них.
(14-5) Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього.
5 Я буду росой для Израиля, и он расцветет, как лилия. Он пустит свои корни, как ливанский кедр.
(14-6) Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван.
6 Е го побеги прорастут, и он будет красив, как оливковое дерево, благоухать, как от Ливана.
(14-7) Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.
7 Л юди снова будут жить под его тенью. Он будет расти, как зерно, расцветет, как виноградная лоза, и прославится, как ливанское вино.
(14-8) Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.
8 Е фрем, какое Мне дело до идолов? Я отвечаю ему и забочусь о нем. Я – как вечнозеленый кипарис, от Меня твоя плодовитость. Заключение
(14-9) Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід.
9 Т от, кто мудр, уразумеет эти вещи. Кто проницателен, поймет их. Пути Господа правильны, и праведники будут идти по ним, а грешники на них споткнутся.
(14-10) Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!