1 Ш ефатия, сын Маттана, Гедалия, сын Пашхура, Иегухал, сын Шелемии, и Пашхур, сын Малхии, услышали то, что Иеремия говорил всему народу:

І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:

2 « Так говорит Господь: “Все, кто останется в этом городе, умрут от меча, голода или мора, а все, кто выйдет к халдеям, уцелеют. Они спасут свои жизни и останутся в живых. –

Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!

3 Т ак говорит Господь: – Этот город непременно достанется войску царя Вавилона, который захватит его”».

Так говорить Господь: Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!

4 И придворные сказали царю: – Этого человека нужно предать смерти. Он лишает и воинов, которые остались в этом городе, и весь народ присутствия духа тем, что он говорит. Этот человек ищет этому народу не добра, а погибели.

І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...

5 – Он в ваших руках, – ответил царь Цедекия. – Царь не может сделать ничего вопреки вашей воле.

І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.

6 О ни схватили Иеремию и бросили его в колодец Малхии, сына царя, который находился во дворе темницы. Они опустили Иеремию в колодец на веревках; там не было воды, только тина, и Иеремия погрузился в тину.

І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!

7 Н о кушит Эведмелех, сановник из царского дворца, услышал о том, что они бросили Иеремию в колодец, и когда царь сидел у Вениаминовых ворот,

І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

8 Э ведмелех вышел из дворца и сказал ему:

І вийшов Евед-Мелех з царського дому, та й сказав цареві, говорячи:

9 – Господин мой царь, эти люди совершили грех, так поступив с пророком Иеремией. Они бросили его в колодец, в котором его ждет голодная смерть, когда в городе не останется больше хлеба.

Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба...

10 Т огда царь повелел кушиту Эведмелеху: – Возьми с собой отсюда тридцать человек и вытащи пророка Иеремию из колодца, прежде чем он умрет.

І наказав цар муринові Евед-Мелехові, говорячи: Візьми з собою звідси троє люда, і витягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!

11 Э ведмелех взял с собой людей и пошел во дворец, в комнату под сокровищницей. Он взял там тряпье и изношенную одежду и спустил это на веревках в колодец к Иеремии.

І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царського дому під скарбницею, і набрав ізвідти подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами.

12 К ушит Эведмелех сказал Иеремии: – Подложи это тряпье и изношенную одежду себе под мышки, под веревки. Иеремия так и сделал,

І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте шмаття та лахи попід пахи своїх рук під шнури! І зробив Єремія так.

13 и его вытянули на веревках и подняли из колодца. После этого он остался в царской темнице. Цедекия вновь просит совета у Иеремии

І потягнули Єремію шнурами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.

14 Ц арь Цедекия послал за Иеремией, и привели пророка к третьему входу в Господень дом. – Я хочу спросить у тебя кое-что, – сказал царь Иеремии. – Не скрывай ничего от меня.

І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене нічого!

15 И еремия сказал Цедекии: – Если я отвечу тебе, разве ты не убьешь меня? Даже если я дам тебе совет, ты меня не послушаешь.

І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...

16 Н о царь Цедекия тайно поклялся Иеремии: – Верно, как и то, что жив Господь, Который вложил в нас дыхание: я не убью тебя и не выдам тем, кто ищет твоей смерти.

І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!

17 Т огда Иеремия сказал Цедекии: – Так говорит Господь, Бог Сил, Бог Израиля: «Если ты сдашься полководцам царя Вавилона, твою жизнь пощадят, а этот город не сожгут, и ты, и твоя семья уцелеете.

І сказав Єремія до Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, і будеш жити ти та дім твій.

18 А если ты не сдашься полководцам царя Вавилона, этот город достанется халдеям, и они сожгут его, и ты сам не спасешься от их рук».

А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...

19 Ц арь Цедекия сказал Иеремии: – Я боюсь иудеев, которые перебежали к халдеям, ведь халдеи могут выдать меня им, и те меня растерзают.

І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...

20 – Они тебя не выдадут, – сказал Иеремия. – Послушай Господа, сделай так, как я тебе сказал. Тогда ты будешь благополучен и останешься жив.

І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

21 А если ты откажешься сдаться, то вот, что открыл мне Господь:

А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

22 в сех женщин, которые остались во дворце царя Иудеи, выведут к военачальникам царя Вавилона. Эти женщины будут говорить тебе: «Сбили с пути тебя и одолели твои преданные друзья. Твои ноги погрузились в грязь; твои друзья тебя покинули».

І ось усі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.

23 В сех твоих жен и детей выведут к халдеям. Ты и сам не спасешься от их рук, но будешь схвачен царем Вавилона, а этот город будет сожжен.

А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене огнем...

24 Т огда Цедекия сказал Иеремии: – Пусть никто не знает об этом разговоре, иначе ты умрешь.

І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.

25 Е сли приближенные, узнав, что я говорил с тобой, придут к тебе и скажут: «Поведай нам, что ты сказал царю, и что сказал тебе царь. Не скрывай от нас ничего, иначе мы тебя убьем», –

Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?

26 с кажи им: «Я просил царя не отправлять меня обратно в дом Ионафана, чтобы мне не умереть там».

то скажеш до них: Я склав своє благання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.

27 В се приближенные собрались к Иеремии расспросить его, и он сказал им все так, как велел ему царь. Тогда они ему ничего не сказали, так как никто не слышал, о чем он говорил с царем.

І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.

28 И Иеремия оставался в царской темнице до того дня, пока Иерусалим не был взят.

І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим: