1 – Вот Мой Слуга, Которого Я укрепляю, избранный Мой, в Ком радость души Моей; Я дам Ему Духа Моего, и Он свершит правосудие для народов.

Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.

2 О н не закричит, не возвысит голоса, не услышат Его голоса на улицах.

Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.

3 О н тростника надломленного не переломит и тлеющего фитиля не погасит. В верности даст Он правосудие;

Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.

4 О н не ослабеет и не изнеможет, пока не установит правосудие на земле. Его учения ждут острова.

Не втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.

5 Т ак говорит Бог, Господь, сотворивший небеса и разостлавший их, распростерший землю со всеми ее созданиями, дающий дыхание народу на ней, жизнь тем, кто по ней ходит:

Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

6 – Я, Господь, призвал Тебя в праведности; Я буду держать Тебя за руку. Я буду хранить Тебя, и через Тебя Я заключу завет с народом и принесу свет язычникам,

Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,

7 ч тобы открыть слепые глаза, вывести пленников из тюрьмы и выпустить из темницы тех, кто сидит во тьме.

щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви!

8 Я – Господь; таково Мое Имя! Я не отдам славы Моей другому и хвалы Моей идолам.

Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.

9 В от, исполнилось прежнее, и Я возвещаю о новом; прежде чем оно явится, Я вам о нем возвещу. Песнь хвалы Господу

Речі давні прийшли ось, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть.

10 П ойте Господу новую песнь, хвалу Ему с краев земли, вы, плавающие по морю, и все, наполняющее его; острова и все, кто на них живет.

Заспівайте для Господа пісню нову, від краю землі Йому хвалу! Нехай шумить море, і все, що є в ньому, острови та їхні мешканці!

11 П усть пустыня и ее города возвысят свои голоса, пусть ликуют селения, где обитает Кедар. Пусть обитатели Селы поют от радости; пусть кричат они с горных вершин.

Хай голосно кличуть пустиня й міста її, оселі, що в них проживає Кедар! Хай виспівують мешканці скелі, хай кричать із вершини гірської!

12 П усть славят Господа, воздают Ему хвалу на островах.

Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!

13 В ыйдет Господь, как силач, разожжет Свою ярость, как могучий воин; закричит, поднимет воинственный клич и восторжествует над врагами.

Господь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів!

14 – Долго молчал Я, хранил спокойствие и сдерживался. Но теперь Я кричу, как роженица, задыхаюсь и воздух ловлю.

Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря!

15 Я опустошу холмы и горы и иссушу все их травы; реки Я сделаю островами и осушу пруды.

Спустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую!

16 Я поведу слепых путями, которых они не знали, по незнакомым стезям поведу их; тьму перед ними Я сделаю светом и неровные места – гладкими. Вот что Я совершу для них, Я их не брошу.

І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!

17 Н о те, кто надеется на идолов, кто говорит изваяниям: «Вы – наши боги», – будут изгнаны со страшным стыдом. Слепой и глухой Израиль

Відступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!

18 – Слушайте, глухие; смотрите, слепые, чтобы видеть!

Почуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!

19 К то слеп, кроме Моего слуги, и глух, как Мой вестник, Мной посланный? Кто так слеп, как преданный Мне, так слеп, как слуга Господень?

Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?

20 Т ы видел многое, но не вникал; твои уши были открыты, но ты не слышал.

Ти бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.

21 Г осподу было угодно ради Своей праведности прославить и возвеличить Свой Закон.

Господь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона.

22 Н о народ этот разграблен и обобран, все они пойманы в ямы или скрыты в темницах. Стали они добычей, и некому их избавить, сделали их наживой и некому сказать: «Верни!»

Але він народ попустошений та поплюндрований; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані; стали вони за грабіж, і немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни!

23 К то из вас вслушается в это, вникнет и выслушает для будущего?

Хто з вас візьме оце до вух, на майбутнє почує й послухає?

24 К то отдал Иакова на разорение и Израиль – грабителям? Не Господь ли, против Которого мы грешили? Ведь они не шли по Его путям и Закона Его не слушались.

Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжникам? Хіба ж не Господь, що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його, а Закона Його ми не слухали?

25 И излил Он на них пылающий гнев и жестокость войны: она окружила их пламенем, а они не понимали; она испепеляла их, а они не принимали это к сердцу.

І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього!