1 Н е нам, не нам, Господи, а Имени Твоему да будет слава ради милости и верности Твоей.
(114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 З ачем чужеземцам говорить: «Где же их Бог?»
(114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
3 Н аш Бог на небесах и делает все, что Ему угодно.
(114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
4 А их идолы – серебро и золото, дело рук человеческих.
(114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
5 У них есть уста, но не говорят они, у них есть глаза, но не видят они,
(114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
6 у них есть уши, но не слышат они, есть ноздри, но не чувствуют запаха;
(114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
7 у них есть руки, но они не осязают, есть ноги, но они не ходят, и гортанью своей не издают голоса.
(114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
8 Д елающие их и надеющиеся на них, да будут подобны им.
(114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
9 И зраиль, уповай на Господа! Он – их помощь и щит.
(114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 Д ом Ааронов, уповай на Господа! Он – их помощь и щит.
(114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 Б оящиеся Господа, уповайте на Господа! Он – их помощь и щит.
(114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 Г осподь нас помнит, и благословит: благословит дом Израилев благословит дом Ааронов,
(114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
13 б лагословит всех боящихся Господа, малых и великих.
(114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
14 Г осподь умножит вас более и более, вас и ваших детей.
(114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
15 Б лагословенны вы Господом, сотворившим небо и землю.
(114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 Н ебеса принадлежат Господу, а землю Он отдал сынам человеческим.
(114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
17 Н е мертвые восхваляют Господа и не нисходящие в тишину,
(114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
18 а мы прославим Господа отныне и вовеки. Аллилуйя!
(114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!