1 Н а седьмом году правления Аталии Иодай решился действовать. Он заключил союз с сотниками: Азарией, сыном Иерохама, Исмаилом, сыном Иегоханана, Азарией, сыном Овида, Маасеей, сыном Адаи, и Елишафатом, сыном Зихри.

А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, в умову з собою.

2 О ни прошли по Иудее и собрали левитов и глав израильских семейств из всех городов. Когда они пришли в Иерусалим,

І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.

3 в се собрание заключило в Божьем доме союз с царем. Иодай сказал им: – Вот сын царя! Он должен править, как и обещал о потомках Давида Господь.

І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.

4 И вот, что вы должны сделать: треть из вас – священники и левиты, которые заступают на службу по субботам, – должны стеречь двери храма,

Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.

5 т реть из вас – царский дворец, треть – ворота Основания, а весь народ должен находиться во дворах Господнего дома.

А третина при царському домі, а третина при брамі Єсод, а ввесь народ у подвір'ях Господнього дому.

6 П усть никто не входит в Господень дом, кроме священников и левитов, которые на службе – они могут войти, потому что освятились, а весь остальной народ должен оставаться снаружи, как и повелел им Господь.

І нехай не входить до Господнього йому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.

7 Л евиты должны встать вокруг царя, каждый – с оружием в руках. Всякого, кто войдет в дом, следует убивать. Будьте при царе, куда бы он ни пошел.

І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його.

8 Л евиты и все мужчины Иудеи сделали все так, как приказал священник Иодай. Каждый взял своих людей – и тех, кто заступал на службу в ту субботу, и тех, кто в ту субботу уходил со службы, потому что священник Иодай не отпустил ни одного из священнических отделений.

І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.

9 О н раздал сотникам копья с большими и маленькими щитами, которые некогда принадлежали царю Давиду и находились в Божьем доме.

І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.

10 О н поставил всех людей, каждого с оружием в руках, вокруг царя – от южной стороны дома до северной, вокруг жертвенника и дома.

І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.

11 О ни вывели сына царя, возложили на него корону, дали ему копию свидетельства и провозгласили его царем. Его помазали и воскликнули: – Да здравствует царь!

І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: Нехай живе цар!

12 У слышав шум народа, бегущего и выкрикивающего приветствия царю, Аталия отправилась к ним в дом Господа.

І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.

13 О на посмотрела и увидела: у царской колонны при входе стоял царь! Возле царя были начальники отрядов и трубачи, и весь народ страны ликовал и трубил в трубы, а певцы с музыкальными инструментами пели прославляющие песни. Аталия разорвала на себе одежду и закричала: – Заговор! Заговор!

І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Змова, змова!

14 С вященник Иодай вызвал сотников, которые распоряжались войском, и сказал им: – Выведите ее за пределы дома и убейте мечом всякого, кто за ней пойдет. (Потому что священник сказал: «Не предавайте ее смерти в доме Господа».)

А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, нехай буде забитий мечем! Бо священик сказав: Не заб'єте її в Господньому домі!

15 Е е схватили и привели ко входу Конских ворот царского дворца, и там ее предали смерти.

І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.

16 А Иодай заключил союз, что он сам, народ и царь будут народом Господа.

І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.

17 В есь народ пошел к храму Баала и разрушил его. Они разбили на куски жертвенники и идолов и убили перед жертвенниками Маттана, жреца Баала.

І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.

18 З атем Иодай поручил присмотр за домом Господа священникам, которые были левитами. Им Давид определил служение в доме, чтобы они приносили Господни всесожжения, как написано в Законе Моисея, с ликованием и пением, как приказал Давид.

А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зо співом, за уставом Давидовим.

19 Е ще он поставил у ворот Господнего дома служащих, чтобы тот, кто был почему-либо нечист, не мог туда войти.

А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий.

20 О н взял с собой сотников, приближенных царя, и весь народ страны, они вместе вывели царя из Господнего дома и вошли в царский дворец через Верхние ворота. Они посадили царя на царский престол,

І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.

21 и весь народ страны ликовал. А город после того, как Аталия была убита мечом, успокоился.

І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.