1 П ускай хлеб свой по воде, ведь после многих дней ты вновь найдешь его.

Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.

2 Р аздели то, что ты имеешь, на семь или даже восемь частей, потому что не знаешь, какая беда может случиться в стране.

Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.

3 Е сли тучи полны воды, то они прольют дождь на землю. Если дерево упадет на юг или на север, то куда оно упадет, там и останется.

Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде.

4 К то наблюдает за ветром, никогда не посеет, и кто смотрит на облака, никогда не пожнет.

Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.

5 К ак не знаешь путей ветра и того, как ребенок формируется в утробе матери, так же не можешь постигнуть дел Бога, Создателя всего.

Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе.

6 С ей семена утром, и вечером не давай отдыха своим рукам, потому что ты не знаешь, то или другое будет удачнее, или и то, и другое будет одинаково хорошо. Наслаждайся жизнью, но помни своего Создателя

Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.

7 С ладок свет, и приятно для глаз видеть солнце.

І світло солодке, і добре очам сонце бачити,

8 С колько бы лет ни жил человек, пусть всегда веселится. Но пусть помнит о днях тьмы, ведь их будет много. Все, что будет – суета.

і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!

9 В еселись, юноша, пока молодой, пусть твое сердце радуется в дни юности твоей. Следуй влечению сердца твоего и желанию глаз твоих, но знай, что за все это Бог приведет тебя на суд.

Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!

10 И так, гони беспокойство из сердца твоего и удаляй страдание от тела твоего, потому что детство и юность – суета.

Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!