1 Г оре мне, горе! Я словно тот, кто после сбора летних плодов, после уборки винограда, не находит ни грозди, чтобы поесть, ни инжирины ранней зрелости, которой мне хочется.

Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!

2 И счезли верные на земле; нет праведных среди людей. Все сидят в засаде, чтобы пролить кровь; все расставляют друг другу сети.

Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.

3 Р уки их искусны творить зло; правитель подарков требует, судья принимает взятки, и сильные волю свою диктуют – так извращают они правосудие.

Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.

4 Л учший из них – что терновник, самый праведный – хуже колючей изгороди. Наступает день, который предсказывали их стражи, день когда Он придет для наказания; ныне охватит их смятение.

Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!

5 Н е полагайтесь на ближнего, не доверяйте другу. Даже с той, что лежит в твоих объятьях, будь осторожен в словах.

І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх!

6 С ын позорит отца, дочь восстает против матери, и невестка – против свекрови: врагами человека станут его домашние.

Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!

7 А что до меня, я буду взирать на Господа, ждать Бога спасения моего; Бог мой меня услышит. Возрождение Израиля

А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!

8 Н е ликуй надо мной, неприятель! Пусть упал я – встану опять. Пусть во мраке сижу – светом будет мне Господь.

Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!

9 Я согрешил перед Ним, потому я должен нести гнев Господень, пока Он не разрешит мое дело и не оправдает меня. Он меня выведет к свету; я увижу Его праведность.

Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!

10 У видит это неприятель и бесчестьем покроется; тот, кто мне говорил: «Где Господь, твой Бог?» Я своими глазами увижу его падение топтать его будут, словно грязь на улицах.

І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.

11 П ридет день отстроить твои стены, расширить твои границы.

Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня!

12 В тот день к тебе придут из Ассирии и из городов Египта, от Египта и до реки Евфрата, от моря и до моря, от горы и до горы.

Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.

13 Н о земля подвергнется разорению из-за жителей и их злых дел. Молитва

І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків.

14 П аси Своим посохом народ Свой, отару наследия Твоего, что живет одиноко в зарослях, а вокруг плодородные пастбища. Пусть пасутся в Башане и Галааде, как в давно минувшие дни.

Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.

15 – Как в те дни, когда ты вышел из Египта, Я покажу тебе Свои чудеса.

Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда.

16 Н ароды увидят и устыдятся, при всей своей силе. Рукой они прикроют себе рот, уши их станут глухи.

Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть.

17 О ни будут лизать пыль, как змея, как ползучие твари земные. Они выйдут, дрожа, из своих крепостей, обратятся в страхе к Господу, нашему Богу, и будут Тебя бояться.

Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе!

18 Е сть ли Бог, подобный Тебе, Кто отпускает грех и прощает беззаконие уцелевшим из наследия Твоего? Не вечно Он гневается, потому что миловать любит.

Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?

19 О н опять будет к нам милосерден; Он растопчет наши грехи и все наши беззакония бросит в морскую бездну.

Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.

20 Т ы будешь верен Иакову и помилуешь Авраама, как Ты и клялся нашим отцам в дни минувшие.

Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.