1 Р овоам пошел в Шехем, потому что там собрались все израильтяне, чтобы сделать его царем.

І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.

2 К огда об этом услышал Иеровоам, сын Навата (а он все еще оставался в Египте, куда бежал от царя Соломона), он возвратился из Египта.

І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.

3 З а Иеровоамом послали, и вместе со всей общиной израильтян он пришел к Ровоаму. Они сказали ему:

І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

4 – Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но теперь ты облегчи нам непосильный труд и тяжкое иго, которое он на нас возложил, и мы будем тебе служить.

Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.

5 Р овоам ответил: – Уйдите, а через три дня возвращайтесь ко мне. И народ ушел.

А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.

6 А царь Ровоам стал советоваться со старейшинами, которые служили его отцу Соломону, пока тот был жив. – Как вы посоветуете мне ответить этому народу? – спросил он.

І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?

7 О ни ответили: – Если сегодня ты станешь слугой этому народу, послужишь им и дашь им добрый ответ, они всегда будут твоими слугами.

І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

8 Н о Ровоам отверг совет, который дали ему старейшины, и стал советоваться с юношами, которые выросли вместе с ним и служили ему.

Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.

9 О н спросил их: – Каков будет ваш совет? Как нам ответить этому народу, который говорит мне: «Облегчи ярмо, которое возложил на нас твой отец»?

І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що твій батько наклав був на нас.

10 Ю ноши, которые выросли вместе с ним, ответили: – Скажи этому народу, который говорил тебе: «Твой отец придавил нас тяжким ярмом, но ты облегчи нам его»,– скажи: «Мой мизинец толще, чем бедра моего отца.

І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!

11 М ой отец возложил на вас тяжкое ярмо, а я сделаю его еще тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами ».

А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!

12 Т ри дня спустя Иеровоам и весь народ вернулись к Ровоаму, как царь и велел, сказав: «Возвращайтесь ко мне через три дня».

І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.

13 Ц арь ответил народу сурово. Отвергнув совет, который дали ему старейшины,

І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.

14 о н последовал совету юношей и сказал: – Мой отец придавил вас тяжким ярмом, а я сделаю его еще тяжелее. Мой отец наказывал вас плетьми, а я буду наказывать вас скорпионами.

І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...

15 Т ак царь не послушал народа, потому что Господь использовал эту ситуацию, чтобы исполнилось слово, которое Господь сказал Иеровоаму, сыну Навата, через Ахию из Шило.

І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.

16 И зраильтяне увидели, что царь отказывается их слушать, и ответили царю: – Что за доля у нас в Давиде, что за часть в Иессеевом сыне? Разойдись по своим шатрам, Израиль! Пусть дом Давида правит своим собственным родом! И израильтяне разошлись по домам.

І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.

17 Т олько теми, кто жил в городах Иудеи, по-прежнему правил Ровоам.

А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, тільки над ними зацарював Рехав'ам.

18 Ц арь Ровоам послал Адонирама, надсмотрщика за подневольными рабочими, но израильтяне забили его камнями до смерти. Однако царю Ровоаму удалось вскочить в колесницу и спастись в Иерусалиме.

І послав цар Рехав'ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.

19 С тех пор и до сегодняшнего дня Израиль в мятеже против дома Давида. Воцарение Иеровоама I, первого израильского царя (2 Пар. 11: 1-4)

І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.

20 К огда израильтяне услышали, что Иеровоам возвратился, они послали за ним, позвали его в собрание и сделали царем над всем Израилем. Лишь род Иуды сохранил верность дому Давида.

І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.

21 К огда Ровоам прибыл в Иерусалим, он собрал весь дом Иуды и род Вениамина – сто восемьдесят тысяч лучших воинов, – чтобы воевать с домом Израиля и вернуть царство Ровоаму, сыну Соломона.

І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амові, Соломоновому синові.

22 Н о Шемае, Божьему человеку, было от Бога такое слово:

І було Боже слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:

23 – Скажи Ровоаму, сыну Соломона, царю Иудеи, всему дому Иуды и Вениамина и остальному народу:

Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:

24 « Так говорит Господь: Не ходите воевать со своими братьями израильтянами. Ступайте все по домам, потому что это произошло по Моей воле». Они послушались слова Господа и, по Его слову, вернулись домой. Идолопоклонство Иеровоама

Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.

25 И еровоам укрепил Шехем в нагорьях Ефрема и жил там. Выйдя оттуда, он отстроил Пениэл.

І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.

26 И еровоам думал: «Царство может вернуться к дому Давида.

І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер вернеться царство до Давидового дому!

27 Е сли народ будет ходить приносить жертвы в дом Господа в Иерусалим, то сердца их обратятся к господину своему, Ровоаму, царю Иудеи. Они убьют меня и вернутся к Ровоаму, царю Иудеи».

Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й вернуться до Рехав'ама, царя Юдиного.

28 И , посоветовавшись, царь сделал двух золотых тельцов и сказал народу: – Хватит вам ходить в Иерусалим. Вот твои боги, Израиль, которые вывели тебя из Египта.

І порадився цар, і зробив два золоті тельці, і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю.

29 О дного он поставил в Вефиле, а другого в Дане.

І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.

30 Э то привело к греху, потому что народ стал ходить к одному из них, даже в Дан.

І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.

31 И еровоам построил святилища на возвышенностях и поставил священников из народа, которые не были левитами.

І зробив він жертівне місце на пагірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.

32 О н установил праздник на пятнадцатый день восьмого месяца, как тот, что справляли в Иудее, и приносил жертвы на жертвеннике в Вефиле – жертвы тельцам, которых он сделал. Там же он назначил жрецов для святилищ на возвышенностях, которые он сделал. Пророк из Иудеи

І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків, що поробив.

33 Н а пятнадцатый день восьмого месяца, который он выбрал самовольно, установив праздник для израильтян, он подошел к жертвеннику, построенному им в Вефиле, чтобы возжечь благовония.

І приносив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого вимислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертівника, щоб покадити...