1 Г осподь сказал Моисею:

Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 – Сделай две трубы из кованого серебра, чтобы созывать народ и снимать лагерь.

Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.

3 К огда будут трубить обе, пусть народ собирается перед тобой у входа в шатер собрания.

І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.

4 К огда будет трубить одна, пусть к тебе собираются вожди – главы кланов Израиля.

А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.

5 К огда затрубят тревогу, пусть роды, которые стоят лагерем на востоке, трогаются в путь.

А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.

6 К огда тревогу затрубят во второй раз, пусть трогаются в путь роды чьи станы на юге. Тревога будет сигналом того, что надо трогаться в путь.

А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.

7 С обирая собрание, трубите в трубы, но не тревогу.

А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.

8 В трубы будут трубить священники, сыновья Аарона. Это установление для вас и грядущих поколений будет вечным.

А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.

9 К огда в своей земле вы пойдете биться с врагом, который теснит вас, трубите в трубы тревогу. Тогда Господь, ваш Бог, вспомнит вас и избавит от врагов.

А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.

10 И во времена веселья, и в праздники Новолуния трубите в трубы над вашими всесожжениями и жертвами примирения – это будет напоминанием о вас перед вашим Богом: Я – Господь, ваш Бог. Израильтяне покидают Синай

А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!

11 В двадцатый день второго месяца второго года облако поднялось от скинии свидетельства.

І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.

12 И зраильтяне тронулись в путь из Синайской пустыни и шли, передвигаясь от одного места к другому, пока облако не остановилось в пустыне Паран.

І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.

13 О ни в первый раз тронулись в путь по Господнему повелению через Моисея.

І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.

14 П ервыми под своим знаменем двинулись войска лагеря Иуды. Над ними стоял Нахшон, сын Аминадава.

І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.

15 Н афанаил, сын Цуара, стоял над войском рода Иссахара,

А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.

16 а Елиав, сын Хелона, − над войском рода Завулона.

А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.

17 С кинию сняли, и в путь тронулись гершониты и мерариты, которые носили ее.

І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.

18 С ледующими двинулись под своим знаменем войска лагеря Рувима. Над ними стоял Елицур, сын Шедеура.

І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.

19 Ш елумиил, сын Цуришаддая, стоял над войском рода Симеона,

А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

20 а Элиасаф, сын Дегуила, − над войском рода Гада.

А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.

21 З атем, неся священную утварь, в путь тронулись каафиты. Скинию нужно было ставить до их прихода на новое место.

І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.

22 С ледующими двинулись под своим знаменем войска лагеря Ефрема. Над ними стоял Элишама, сын Аммиуда.

І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.

23 Г амалиил, сын Педацура, стоял над войском рода Манассии,

А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.

24 а Авидан, сын Гидеония, − над войском рода Вениамина.

А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.

25 П оследними, прикрывая тыл всех отрядов, двинулись под своим знаменем войска лагеря Дана. Над ними стоял Ахиезер, сын Аммишаддая.

І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.

26 П агиил, сын Охрана, стоял над войском рода Асира,

А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.

27 а Ахира, сын Енана − над войском рода Неффалима.

А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.

28 Т аким был порядок шествия войск израильтян, когда они трогались в путь. Бог Сам ведет Свой народ

Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.

29 М оисей сказал Ховаву, сыну мадианитянина Рагуила, тестя Моисея: – Мы отправляемся в край, о котором Господь сказал: «Я отдам его вам». Пойдем с нами, и мы будем хорошо относиться к тебе, ведь Господь обещал Израилю доброе.

І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.

30 Т от ответил: – Нет, я не пойду. Я вернусь в свою землю к сородичам.

Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.

31 Н о Моисей сказал: – Прошу, не оставляй нас. Ведь ты знаешь, где в пустыне нам поставить лагерь, и будешь нашим проводником.

А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.

32 Е сли ты пойдешь с нами, мы разделим с тобой все добро, которое нам даст Господь.

І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.

33 О ни тронулись в путь от горы Господа и шли три дня. Ковчег завета Господа шел перед ними эти три дня, указывая им место для отдыха,

І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.

34 а облако Господа было над ними днем, когда они трогались в путь, покидая лагерь.

А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.

35 К огда ковчег трогался в путь, Моисей говорил. – Восстань, Господи! Да рассеются Твои недруги; да бегут перед Тобой ненавидящие Тебя.

І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.

36 А когда ковчег останавливался, он говорил: – Господи, возвратись к несметным тысячам Израиля.

А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!