1 К огда наступил седьмой месяц и израильтяне уже поселились в своих городах, народ, как один человек, собрался в Иерусалиме.

А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався народ, як один чоловік, до Єрусалиму.

2 И исус, сын Иоседека, вместе со своими собратьями священниками, Зоровавелем, сыном Шеалтиила, и его собратьями начал строить жертвенник Бога Израиля, чтобы приносить на нем всесожжения, как предписано в Законе Божьего человека Моисея.

І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудували жертівника Бога Ізраїля, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка.

3 Н есмотря на то, что они боялись народов, которые были вокруг них, они построили жертвенник на прежнем основании и приносили на нем всесожжения Господу – и утренние, и вечерние жертвы.

І поставили міцно жертівника на його основі, бо були вони в страху від народів країв, і приносили на ньому цілопалення для Господа, цілопалення на ранок та на вечір.

4 З атем они отпраздновали, как предписано, праздник Шалашей с указанным количеством всесожжений, установленных для каждого дня.

І справили свято Кучок, як написано, і щоденні цілопалення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день,

5 П осле этого они принесли постоянные всесожжения, жертвы на Новолуние и жертвы на все праздники, посвященные Господу, и добровольные пожертвования от каждого, кто добровольно жертвовал Господу.

а по тому цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господеві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.

6 В первый день седьмого месяца они начали приносить Господу всесожжения, хотя основание Господнего храма еще не было заложено. Закладка основания для храма

Від першого дня сьомого місяця зачали приносити цілопалення для Господа. А під Господній храм не були ще покладені основи.

7 О ни начали давать деньги каменщикам и плотникам и еду, питье и масло жителям Сидона и Тира, чтобы те привозили морем кедровые бревна с Ливана в Яффу с разрешения Кира, царя Персии.

І дали срібла каменярам та теслям, і їжі, і питва та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достачали кедрові дерева з Ливану до Яфського моря за дозволом їм Кіра, царя перського.

8 В о второй месяц второго года после того, как они пришли к Божьему дому в Иерусалиме, Зоровавель, сын Шеалтиила, Иисус, сын Иоседека, и все остальные их соплеменники (священники, левиты и все, кто вернулся из плена в Иерусалим) приступили к работе, назначив левитов от двадцати лет и старше следить за строительством дома Господа.

А другого року по своєму приході до Божого дому до Єрусалиму, другого місяця, почали робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприходив з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керувати над працею Господнього дому.

9 И исус со своими сыновьями и братьями и Кадмиил со своими сыновьями (потомками Годавии ), и сыновья Хенадада со своими сыновьями и братьями – все левиты – вместе начали следить за строительством Божьего дома.

І став Ісус, сини його та брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік, на догляд над робітниками праці в Божому домі, сини Хенададові, сини їх та їхні брати, Левити.

10 К огда строители заложили основание дома Господа, священники в своих облачениях и с трубами и левиты (сыновья Асафа) с тарелками заняли свои места, чтобы восславить Господа по наставлениям Давида, царя Израиля.

А коли клали основу Господнього храму, то поставили облаченних священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів, із цимбалами, щоб славити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя.

11 О ни пели попеременно, возвеличивая и благодаря Господа: – Он благ; милость Его к Израилю – навеки! А весь народ отвечал громким криком хвалы Господу, потому что основание дома Господа было заложено.

І відповіли вони хвалою та подякою Господеві, Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя на Ізраїля. А ввесь народ викликував гучним покликом, славлячи Господа за основу Господнього дому!

12 Н о многие из старых священников, левитов и глав семейств, видевших прежний дом, громко плакали, глядя, как закладывается основание этого дома, а многие кричали от радости.

А багато-хто зо священиків і Левитів та з голів батьківських родів, старші, що бачили перший храм, при заснуванні його, того храму, своїми очима, плакали ревним голосом, а багато-хто покликували піднесеним голосом у радості...

13 К рики радости нельзя было отличить от плача – так шумел народ. И шум был слышен далеко.

І не міг народ розпізнати голосу поклику радости від голосу плачу народу, бо народ сильно викликував, а голос був чутий аж далеко...