1 В от законы, которые ты должен им дать: Законы о рабах-евреях (Втор. 15: 12-18)

А оце закони, що ти викладеш перед ними:

2 – Если купишь раба-еврея, и он прослужит у тебя шесть лет, то на седьмой год он должен стать свободным без выкупа.

Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.

3 Е сли он пришел один, пусть один и освободится, а если пришел с женой, пусть вместе с ним станет свободной и она.

Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

4 Е сли господин даст ему жену и она родит ему сыновей или дочерей, то женщина и дети будут принадлежать господину, а свободным станет только он сам.

Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

5 Н о если раб скажет: «Я люблю своего господина и жену с детьми. Я не хочу становиться свободным», –

А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,

6 п усть господин приведет его к судьям, подведет к двери или дверному косяку и проколет ему ухо шилом. После этого он останется его рабом на всю жизнь.

то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!

7 Е сли человек продаст дочь в рабство, она не должна освобождаться из рабства, как рабы-мужчины.

А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.

8 Е сли она не угодит господину, который выбрал ее себе в жены, он должен позволить выкупить ее. Он не имеет права продавать ее чужеземцам, потому что обошелся с ней нечестно.

Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

9 В ыбрав ее женой для сына, пусть даст ей права дочери.

А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.

10 Е сли он женится на другой, пусть не лишает первую жену еды, одежды и супружеских прав.

Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.

11 Е сли он не даст ей все это, то она может стать свободной без выкупа. Законы о телесных повреждениях

А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.

12 – Любой, кто ударит человека и убьет его, будет предан смерти.

Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.

13 Е сли он сделает это неумышленно, если допустит этому случиться Бог, пусть убийца убежит, куда Я укажу.

А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

14 Н о если человек затаит зло и убьет другого человека намеренно, заберите его от Моего жертвенника и предайте смерти.

А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.

15 Л юбой, кто ударит отца или мать, должен быть предан смерти.

А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

16 Л юбой, кто украдет человека и продаст его или будет еще держать его у себя, когда его схватят, должен быть предан смерти.

А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.

17 Л юбой, кто злословит отца или мать, должен быть предан смерти.

І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

18 Е сли мужчины поссорятся и один ударит другого камнем или кулаком и тот не умрет, но сляжет,

А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,

19 н анесший удар не будет в ответе, если тот, кто получил увечье, поднимется и станет выходить из дома, опираясь на палку. Но он должен заплатить ему за потерянное время и за лечение.

якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.

20 Е сли хозяин ударит раба или рабыню палкой и раб тотчас умрет, хозяин должен быть наказан.

А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

21 Н о если раб встанет через день или два, хозяина наказывать не следует, потому что раб – его собственность.

Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.

22 Е сли дерущиеся мужчины ударят беременную женщину и она преждевременно родит, но другого вреда не будет, с обидчика нужно взыскать все, что потребует муж и позволит суд.

А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

23 Е сли будет причинен вред, берите жизнь за жизнь,

А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,

24 г лаз за глаз, зуб за зуб, ногу за ногу,

око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

25 о жог за ожог, рану за рану, ушиб за ушиб.

опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

26 Е сли хозяин ударит раба или рабыню в глаз и выбьет его, пусть отпустит их на свободу за глаз.

А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

27 Е сли он выбьет рабу или рабыне зуб, пусть отпустит их на свободу за выбитый зуб.

А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

28 Е сли бык забодает мужчину или женщину до смерти, быка нужно забить камнями, а мясо его есть нельзя. Но хозяин быка не будет в ответе.

А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

29 Е сли бык был бодлив и хозяина предупреждали, но он не смотрел за ним, и тот убил мужчину или женщину, быка нужно забить камнями, а хозяина тоже предать смерти.

А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.

30 В прочем, если с него потребуют выкуп, он может откупиться, заплатив столько, сколько потребуется.

Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.

31 Э тот же закон действует, если бык забодает мальчика или девочку.

Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.

32 Е сли бык забодает раба или рабыню, пусть хозяин заплатит их господину тридцать шекелей серебра, а быка пусть забьют камнями.

Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.

33 Е сли кто-то, открыв или выкопав яму, не закроет ее, и туда упадут вол или осел,

А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,

34 о н должен заплатить за потерю. Пусть он заплатит хозяину, а туша будет его.

власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

35 Е сли чей-то бык изувечит чужого быка и тот умрет, пусть хозяева продадут живого быка и поделят поровну и выручку, и тушу.

А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.

36 Н о если было известно, что бык бодлив, а хозяин не держал его взаперти, он должен заплатить быком за быка, а тушу пусть возьмет себе.

А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.