1 О н сказал мне: – Сын человеческий, съешь же то, что перед тобой, съешь этот свиток, а потом ступай и говори с домом Израиля.

І сказав Він до мене: Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!

2 Я открыл рот, и Он дал мне съесть свиток.

І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.

3 О н сказал мне: – Сын человеческий, съешь свиток, который Я тебе даю, и наполни им свое чрево. Я съел его, и у меня во рту он был сладким, как мед.

І сказав Він до мене: Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 О н сказал мне: – Сын человеческий, ступай теперь к дому Израиля и говори им Мои слова.

І сказав Він до мені: Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.

5 Т ы отправляешься не к народу с невнятной речью и непонятным языком, а к дому Израиля.

Бо ти посланий не до народу чужої мови та тяжкого язика, але до Ізраїлевого дому,

6 Н е к многочисленным народам с их невнятной речью и непонятным языком, чьи слова для тебя темны. Если бы Я послал тебя к ним, они бы, конечно, тебя послушали.

не до численних народів чужої мови та тяжкого язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них послав тебе, вони будуть слухати тебе!

7 Н о дом Израиля не хочет слушать тебя, потому что они не хотят слушать Меня ведь весь дом Израиля упрям и непокорен.

Але Ізраїлів дім не захоче слухатися тебе, бо вони не хочуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім твердолобі та жорстокосерді вони!

8 Н о Я сделаю тебя таким же неподатливым и твердолобым, как они сами.

Ось Я зробив твоє обличчя твердим проти їхнього обличчя, і чоло твоє твердим проти лоба їхнього.

9 Я сделаю твой лоб подобным самому твердому камню, тверже кремня. Не бойся, не страшись их, хотя они и мятежный дом. –

Як той діямант, твердішим від скелі, зробив Я чоло твоє, не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохобности!

10 О н сказал мне: – Сын человеческий, слушай внимательно и запомни все слова, что Я тебе говорю.

І сказав Він до мене: Сину людський, усі Мої слова, які говорю Я до тебе, візьми в своє серце та слухай вухами своїми.

11 С тупай теперь к пленным землякам и поговори с ними. Говори им: «Так говорит Владыка Господь», – независимо от того, станут они слушать или откажутся.

І йди, піди до вигнанців, до синів твого народу, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, а вони чи послухаються, чи занехають.

12 П осле этого Дух поднял меня, и когда слава Господня поднялась с места, я услышал позади себя оглушительный, грохочущий голос: «Благословенна слава Господня в этом месте!».

І підійняв мене Дух, і я почув за собою гуркіт громового голосу: Благословенна слава Господня! із свого місця,

13 И был шум от крыльев живых существ, касавшихся друг друга, и стук от колес возле них, похожий на оглушительный грохот.

і шум крил живих істот, що дотикались одне об одне, і цокіт коліс рівночасно з ними, і гуркіт громового голосу!...

14 Д ух поднял меня и унес прочь. Я шел огорченный, и дух мой негодовал, но рука Господа крепко лежала на мне.

І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огірчений в лютості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна!

15 Я пришел к пленникам, которые жили в Тель-Авиве у реки Кевара, потрясенный, остановился у них и оставался там семь дней. Предостережение Израилю

І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.

16 П о истечении семи дней ко мне было слово Господа:

І сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 – Сын человеческий, Я сделал тебя стражем для дома Израиля. Слушай же слово, которое Я говорю, и предостереги их от Моего лица.

Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.

18 Е сли Я скажу нечестивому: «Ты непременно умрешь», – а ты не станешь его предостерегать и отговаривать от нечестивого пути, чтобы спасти его жизнь, то злодей умрет за свой грех, а Я потребую у тебя ответа за его кровь.

Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!

19 Н о если ты будешь предостерегать нечестивого, а он не отвернется ни от своего злодеяния, ни от нечестивого пути, то он умрет за свой грех, а ты спасешь свою жизнь.

Але ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував.

20 И если праведник отвернется от праведности и совершит зло, Я положу перед ним преткновение, и он умрет. Так как ты не предостерегал его, он умрет за свой грех. Добрые дела, которые он совершил, не вспомнятся, и Я потребую у тебя ответа за его кровь.

А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу спотикання перед ним, і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 Н о если ты будешь предостерегать праведника, чтобы он не грешил, и он не будет грешить, он несомненно будет жить, потому что внял предостережениям, а ты спасешь свою жизнь.

А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував.

22 Р ука Господня была на мне там, и Он сказал мне: – Встань и выйди на равнину, там Я буду говорить с тобой.

І була там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: Устань, вийди до долини, і там Я буду говорити з тобою.

23 Я встал и вышел на равнину. Слава Господня стояла там, подобная славе, которую я видел у реки Кевара, и я пал ниц.

І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кевар. І впав я на обличчя своє...

24 Д ух вошел в меня и поднял на ноги. Он заговорил со мной и сказал: – Ступай, запрись у себя дома.

Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: Увійди, замкнися в середині свого дому!

25 Ч то до тебя, сын человеческий, то тебя свяжут веревками; тебя так скрутят, что ты не сможешь выходить к народу.

А ти, сину людський, ось дадуть на тебе шнури, і зв'яжуть тебе ними, і ти не вийдеш з-поміж них!

26 Я сделаю так, что твой язык прилипнет к нёбу, ты будешь молчать и не сможешь обличать их, хотя они и мятежный дом.

А язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони дім ворохобний.

27 Н о когда Я буду говорить тебе, Я буду открывать тебе рот, и ты будешь говорить им: «Так говорит Владыка Господь». Кто станет слушать, пусть слушает, а кто откажется, пусть отказывается, ведь это мятежный дом.

А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог. Хто хоче слухати нехай слухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!