1 Б ыло ко мне слово Господа:

І було мені слово Господнє таке:

2 – Что вы имеете в виду, повторяя о земле Израиля поговорку: «Отцы ели кислый виноград, а у детей на зубах оскомина»?

Що це вам, що ви складаєте приповістку на Ізраїлеву землю, говорячи: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!

3 В ерно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Господь, – вы больше не будете произносить эту поговорку в земле Израиля.

Як живий Я, говорить Господь Бог, не будете вже складати тієї приповістки в Ізраїлі!

4 З найте, всякая жизнь принадлежит Мне: и отец, и сын – оба Мои. Кто согрешит, тот и умрет.

Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре.

5 Е сли кто-то праведен и поступает справедливо и праведно:

А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,

6 н е ест в горных святилищах, не поклоняется идолам дома Израиля, не соблазняет жены другого и не спит с женщиной во время ее месячных,

на горах жертвенного не їсть, і очей своїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, і жінки свого ближнього не занечищує, а до жінки в часі її нечистоти не наближується,

7 н икого не притесняет и возвращает должнику взятое у того в залог, не грабит, дает свой хлеб голодным и одевает нагих,

і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,

8 н е дает в рост денег и не взимает процентов, удерживает руку от преступления и справедливо судит между спорящими,

на лихву не дає, а відсотків не бере, від кривди відвертає руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,

9 с ледует Моим установлениям и усердно исполняет Мои законы – тот праведен; он несомненно будет жить, – возвещает Владыка Господь.

уставами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!

10 Е сли у него есть сын, который разбойничает, проливает чужую кровь и делает что-либо из следующего

А як породить він сина насильника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,

11 ( хотя его отец и не делал ничего подобного): и если этот сын ест в горных святилищах, соблазняет жену другого,

чого він усього того не робив, а також на горах жертвенне їв, і жінку свого ближнього занечищував,

12 п ритесняет нуждающихся и бедняков, грабит, не возвращает должнику взятое у того в залог, поклоняется идолам, творит мерзости,

убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,

13 д ает деньги в рост и взимает проценты, – будет ли он жить? Нет! За то, что он совершил эти мерзости, он, несомненно, умрет и сам будет повинен в своей смерти.

на лихву давав, і відсоток брав, то чи буде він жити? Не буде він жити! Він усі ті гидоти чинив, він мусить конче померти, кров його буде на ньому!

14 Н о если у такого человека есть сын, который видит грехи, совершенные отцом, и видя, не поступает по его примеру:

А ось породив він сина, і той побачив усі гріхи свого батька, які той робив, і хоч бачив, та не робив, як той:

15 н е ест в горных святилищах, не поклоняется идолам дома Израиля, не соблазняет жены другого,

на горах жертвенного не їв, і очей своїх до божків Ізраїлевого дому не зводив, жінки свого ближнього не занечищував,

16 н икого не притесняет, не требует залога, не грабит, дает свой хлеб голодным и одевает нагих,

і нікого не утискав, застави у застав не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,

17 у держивает руку от преступления, не дает денег в рост и не взимает процентов, исполняет Мои законы и следует Моим установлениям, – то он не умрет за грех отца; он несомненно будет жить.

від кривди свою руку відвертав, лихви та відсотків не брав, права Мої чинив, уставами Моїми ходив, такий не помре за провину свого батька, він конче буде жити!

18 А его отец умрет за свой грех, потому что он вымогал, грабил брата и творил зло среди своего народа.

Батько ж його, за те, що утиском тиснув, грабунком грабував брата, і що недобре чинив серед народу свого, то ось він помре за провину свою!

19 А вы спрашиваете: «Почему же сын не причастен к вине отца?» Раз сын поступал справедливо и праведно, и прилежно исполнял Мои установления, он, несомненно, будет жить.

А скажете ви: Чому той син не поніс провину за батька? Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконував їх, він конче буде жити!

20 К то согрешил, тот и умрет. Сын не будет причастен к вине отца, и отец не будет причастен к вине сына. Праведность будет засчитана праведнику, и злодеяние будет засчитано злодею.

Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.

21 Н о если злодей оставит грехи, которые творит, станет исполнять Мои установления и делать то, что справедливо и праведно, он несомненно будет жить; он не умрет.

А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких наробив, і виконував усі устави Мої, і робив право та справедливість, буде конче він жити, не помре!

22 Н и одно из преступлений, которые он совершил, не припомнится ему. Ради сделанных им праведных дел он будет жить.

Усі його гріхи, які наробив він, не згадаються йому, він буде жити в своїй справедливості, яку чинив!

23 Н еужели Мне больше угодна смерть злодея, – возвещает Владыка Господь, – а не то, чтобы он оставил свои поступки и жил?

Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?

24 Н о если праведник оставит праведность, совершит преступление и начнет совершать те же мерзости, что и нечестивый, то разве он будет жить? Ни одно из сделанных им праведных дел не вспомнится. За вероломство, в котором он повинен, и за совершенные им грехи он умрет.

А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!

25 А вы говорите: «Путь Владыки несправедлив». Слушайте, дом Израиля: это Мой-то путь несправедлив? Не ваши ли пути несправедливы?

А ви кажете: Неправа Господня дорога! Послухайте но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа? Чи не ваші дороги неправі?

26 Е сли праведник оставит праведность и совершит преступление, то за это он умрет; за сделанное им преступление он умрет.

Коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й чинив кривду, і за те помер, то він помре за кривду свою, яку він чинив.

27 А если злодей оставит злодеяния, которые творит, и примется делать то, что справедливо и праведно, он спасет себе жизнь.

А коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже.

28 З а то, что, признав все преступления, которые он творил, он больше не будет делать зло, он, несомненно, будет жить; он не умрет.

І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!

29 А дом Израиля говорит: «Путь Владыки несправедлив». Мои ли пути несправедливы, дом Израиля? Не ваши ли?

А Ізраїлів дім каже: Неправа Господня дорога! Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів? Чи ж то не ваші дороги неправі?

30 П оэтому, дом Израиля, Я буду судить вас, каждого по его делам, – возвещает Владыка Господь. – Покайтесь! Оставьте свои преступления, чтобы грех не погубил вас.

Тому буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!

31 О твергните преступления, которые вы совершили, и обретите новое сердце и новый дух. Зачем вам умирать, дом Израиля?

Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?

32 Н ичья смерть Мне не угодна, – возвещает Владыка Господь. – Покайтесь и живите!

Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!