1 В от условия завета, который Господь повелел Моисею заключить с израильтянами в Моаве, кроме завета, который Он заключил с ними у Хорива.

(28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.

2 М оисей призвал израильтян и сказал им: – Ваши глаза видели все, что Господь сделал в Египте с фараоном, со всеми его приближенными и со всей его землей.

(29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,

3 В ы своими глазами видели те великие кары, знамения и великие чудеса.

(29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,

4 Н о до этого дня Господь не давал вам ума, который понимает, глаз, которые видят, и ушей, которые слышат.

(29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.

5 З а сорок лет, что Я вел вас через пустыню, не ветшали ваши одежды, не изнашивались сандалии у вас на ногах.

(29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.

6 В ы не ели хлеба и не пили ни вина, ни пива. Я делал это, чтобы вы знали, что Я – Господь, ваш Бог.

(29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.

7 К огда вы добрались до этого места, Сигон, царь Хешбона, и Ог, царь Башана, вышли сразиться с нами, но мы разбили их.

(29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,

8 М ы взяли их землю и дали ее в наследие рувимитам, гадитам и половине рода Манассии.

(29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.

9 П рилежно выполняйте условия этого завета, чтобы преуспевать во всех своих делах.

(29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.

10 В се вы стоите сегодня в присутствии Господа, вашего Бога – ваши вожди и начальники, старейшины и приближенные и все остальные мужчины Израиля

(29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,

11 в месте с детьми, женами и чужеземцами, живущими в вашем лагере, которые рубят вам дрова и носят воду.

(29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,

12 Т ы стоишь здесь, чтобы вступить в завет с Господом, твоим Богом, завет, который Господь заключает сегодня с тобой и скрепляет клятвой,

(29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,

13 ч тобы сделать тебя сегодня Своим народом и чтобы Ему быть твоим Богом, как Он обещал тебе и клялся твоим отцам Аврааму, Исааку и Иакову.

(29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

14 Я заключаю этот завет, скрепленный клятвой, не только с вами,

(29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,

15 с тоящими здесь сегодня в присутствии Господа, нашего Бога, но и с теми, кого здесь сегодня нет.

(29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.

16 В ы сами знаете, как мы жили в Египте и как проходили через страны по дороге сюда.

(29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,

17 В ы видели у них отвратительные образы и идолов из дерева и камня, из серебра и золота.

(29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.

18 П усть же не будет среди вас сегодня мужчины или женщины, клана или рода, чье сердце уклонится от Господа, нашего Бога, чтобы идти и служить богам тех народов, которые похожи на корень, из которого произрастает горькое, ядовитое растение.

(29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,

19 К огда такой человек услышит слова этой клятвы, он призовет на себя благословение, думая: «Я буду в безопасности, несмотря на то что буду продолжать ходить своим собственным путем». Это приведет к уничтожению как орошаемой, так и сухой земли.

(29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.

20 Г осподь никогда не захочет простить его. Его гнев и ревность воспламенятся против такого человека. Все проклятия, записанные в этой книге, падут на него, и Господь сотрет его имя из поднебесной.

(29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.

21 Г осподь выделит его из всех родов Израиля для бедствия, в соответствии со всеми проклятиями завета, записанными в этой книге Закона.

(29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

22 В аши дети, которые будут после вас в грядущих поколениях, и чужеземцы, которые придут из далеких земель, увидят бедствия, постигшие эту землю, и недуги, которыми Господь поразил ее.

(29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:

23 В ся земля будет горящей пустошью из соли и серы − ничто не будет сеяться, ничто не прорастет, никакой растительности на ней не будет. Это будет подобно уничтожению Содома и Гоморры, Адмы и Цевоима, которые Господь низвергнул в Своем страшном гневе.

(29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.

24 В се народы спросят: «Почему Господь поступил так с этой землей? За что этот страшный, пылающий гнев?»

(29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?

25 О твет будет таков: «За то, что этот народ оставил завет Господа, Бога их отцов, завет, который Он заключил с ними, когда вывел их из Египта.

(29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

26 О ни ушли служить другим богам, поклонялись богам, которых не знали, богам, которых Он им не назначал.

(29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.

27 П оэтому гнев Господа вспыхнул на эту землю, чтобы навести на нее все проклятия, записанные в этой книге.

(29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.

28 В ярости, негодовании и великом гневе Господь искоренил их из их земли и бросил в другую землю, как это и есть сейчас».

(29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.

29 Т айное принадлежит Господу, нашему Богу, а открытое принадлежит нам и нашим детям навеки, чтобы мы следовали всем словам этого Закона.

(29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.