1 П ророчество о Моаве. Как Ар-Моав опустошен – уничтожен за ночь! Как Кир-Моав опустошен – уничтожен за ночь!
Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.
2 В осходит город Дивон к храму, к святилищам на возвышенностях, чтобы плакать, и рыдает Моав над Невом и Медевой. Острижены головы, бороды сбриты.
Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх головах його лисина, обстрижена кожна його борода,
3 А на улицах – народ в рубище; на крышах домов и на площадях все рыдают, заходятся плачем.
на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...
4 В опят Хешбон и Елеала, голоса их слышны до Иахаца. Вот и воины Моава рыдают; их душа трепещет.
І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.
5 П лачет сердце мое о Моаве (беженцы его бегут к Цоару, к Эглат-Шлешии). Поднимаются они на Лухит и на ходу плачут; на дороге, ведущей в Хоронаим, поднимают плач о разорении.
Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,
6 П ересохли воды Нимрима, трава выгорела завяла мурава, и зелени не осталось.
бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...
7 Б огатства, что накопили и сберегли, уносят они Ивовою долиной.
Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.
8 П лачем полнятся границы Моава, их рыдание – до Эглаима, их рыдание – до Беэр-Елима,
Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.
9 п отому что воды Дивона полны крови. Но Я наведу на Дивон большее зло – льва на беженцев из Моава и на тех, кто в стране остался.
Бо наповнилась кров'ю димонська вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.