1 А хитофел сказал Авессалому: – Позволь мне выбрать двенадцать тысяч человек и в эту ночь отправиться в погоню за Давидом.

І сказав Ахітофел до Авесалома: Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.

2 Я нападу на него, пока он утомлен и слаб. Я наведу на него ужас, и тогда все люди, которые с ним, разбегутся. Я сражу одного царя

І нападу я на нього, а він змучений та слабосилий, і він затремтить, і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.

3 и возвращу весь народ к тебе. Ты ищешь жизни лишь одного человека, а весь народ будет в мире.

І наверну я ввесь народ до тебе; як не буде чоловіка, якого душі ти шукаєш, то ввесь народ буде мати мир.

4 Э тот замысел понравился Авессалому и всем старейшинам Израиля.

І була люба ця річ в очах Авесалома та в очах усіх Ізраїлевих старших.

5 Н о Авессалом сказал: – Позовите и аркитянина Хусия, чтобы нам послушать, что он скажет.

І сказав Авесалом: Поклич теж аркеянина Хушая, та нехай послухаємо, що в устах його, нехай скаже також він.

6 К огда Хусий пришел к нему, Авессалом сказал: – Ахитофел дал этот совет. Сделать ли нам так, как он говорит? Если нет, выскажи нам свое мнение.

І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова його? Якщо ні, говори ти.

7 Х усий ответил Авессалому: – Совет, который Ахитофел дал в этот раз, нехорош.

І сказав Хушай до Авесалома: Не добра та рада, яку цього разу радив Ахітофел.

8 Т ы знаешь своего отца и его людей; они могучие воины и неистовы, как дикая медведица, у которой отняли медвежат. Кроме того, твой отец опытный воин; он не станет ночевать с войском.

І сказав Хушай: Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як медведиця, позбавлена на полі дітей. А батько твій вояк, і не буде ночувати з народом.

9 У же сейчас он спрятался в какой-нибудь пещере или в ином месте. Если он нападет на твоих воинов первым, всякий услышавший об этом скажет: «Те, кто пошел за Авессаломом, потерпели поражение».

Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде серед них, нападаючих, напочатку, а хтобудь почує та скаже: Сталася поразка в народі, який за Авесаломом,

10 И тогда даже самый храбрый воин, сердце которого подобно сердцу льва, совершенно ослабеет от страха, потому что весь Израиль знает, что твой отец могучий воин, а те, кто с ним, мужественны.

а хоча б він і хоробрий, якого серце як серце лев'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.

11 П оэтому я советую тебе вот что: пусть весь Израиль от Дана до Вирсавии – многочисленный, как песок на морском побережье, – соберется к тебе, и ты лично веди его в битву.

Тому раджу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, многотою як пісок, що над морем, і ти сам підеш до бою.

12 Т огда мы нападем на него, где бы он ни находился, и обрушимся на него, как падает на землю роса. Ни сам он и никто из его людей не останется в живых.

І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми, що з ним, ані одного.

13 Е сли он удалится в город, то весь Израиль принесет к тому городу веревки, и мы стащим его в поток, пока от него не останется и камешка.

А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе на те місто шнури, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика.

14 А вессалом и все израильтяне сказали: – Совет аркитянина Хусия лучше совета Ахитофела. Так Господь повелел расстроить хороший совет Ахитофела, чтобы навести беду на Авессалома. Хусий предупреждает Давида

І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової! Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.

15 Х усий сказал священникам Цадоку и Авиатару: – Ахитофел советовал Авессалому и старейшинам Израиля сделать так-то и так-то, а я посоветовал сделать так-то и так-то.

І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшим, а я радив так і так.

16 И так, немедленно пошлите известить Давида: «Не ночуй у бродов в пустыне; во что бы то ни стало переходи, иначе царь и все люди, которые с ним, будут истреблены».

А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степах пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був поглинутий цар та ввесь народ, що з ним.

17 И онафан и Ахимаац находились в Эн-Рогеле. Служанка должна была пойти и известить их, а они должны были идти известить царя Давида, потому что они не рисковали показаться в городе.

А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.

18 Н о некий юноша увидел их и донес Авессалому. Поэтому они оба быстро ушли и пришли к дому одного человека в Бахуриме. У него во дворе был колодец, и они забрались в него.

Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спустилися туди.

19 Е го жена взяла покрывало, растянула его над отверстием колодца и рассыпала по нему крупу. Никто об этом ничего не знал.

А жінка тая взяла й розтягла заслону на верху колодязя, і розложила на ньому зерна, і нічого не було пізнано.

20 К огда люди Авессалома пришли в дом к той женщине, они спросили: – Где Ахимаац и Ионафан? Женщина ответила им: – Они перебрались через поток. Те люди искали, но никого не нашли и вернулись в Иерусалим.

І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: Де Ахімаац та Йонатан? А жінка та їм сказала:

21 П осле того как они ушли, те двое вылезли из колодца и пошли известить царя Давида. Они сказали ему: – Немедленно трогайся в путь и переходи реку; Ахитофел советовал против тебя так-то и так-то.

І сталося по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли та донесли Давидові. І сказали вони до Давида: Уставайте, і переходьте швидко воду, бо отак радив на вас Ахітофел.

22 Д авид вместе со всеми людьми, которые были с ним, тронулся в путь и перешел Иордан. К рассвету не осталось ни одного человека, который не перешел бы Иордан.

І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ранішнього світла перейшли Йордан, і не позосталося ані одного, що не перейшов би Йордану.

23 К огда Ахитофел увидел, что его совет не исполнен, он оседлал своего осла и отправился к себе домой в свой город. Он отдал распоряжения о своем имуществе и повесился. Так он умер и был похоронен в гробнице своего отца.

А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька...

24 Д авид пришел в Маханаим, а Авессалом перешел Иордан вместе со всеми израильтянами.

А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.

25 В место Иоава Авессалом поставил над войском Амасу. Амаса был сыном человека по имени Иефера, измаильтянина, который женился на Авигайль, дочери Нахаша и сестре Саруи, матери Иоава.

І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.

26 И зраильтяне и Авессалом разбили лагерь в земле Галаада.

І таборував Ізраїль та Авесалом у ґілеадському краї.

27 К огда Давид пришел в Маханаим, Шови, сын Нахаша из аммонитской Раввы, Махир, сын Аммиила из Ло-Девара, и галаадитянин Верзеллий из Роглима

І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму

28 п ринесли постельные принадлежности, чаши и глиняные сосуды. Еще они принесли пшеницы и ячменя, муки и поджаренного зерна, бобов и чечевицы,

поприносили постелі, і чаші, і ганчарський посуд, і пшениці, і ячменю, і муки, і праженого зерна,

29 м еда и творога, овец и сыра из коровьего молока в пищу Давиду и его людям, потому что они сказали: – В пустыне люди проголодались, устали и хотят пить.

і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині.