1 О т Павла, слуги Иисуса Христа, призванного быть Его апостолом и избранного для возвещения Божьей Радостной Вести,

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,

2 к оторая была заранее обещана через Его пророков в святых Писаниях.

яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,

3 Э та весть о Его Сыне, Который по Своему человеческому происхождению был потомком Давида,

про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

4 и через воскресение из мертвых, по Духу святости был объявлен полноправным Сыном Божьим во всем Его могуществе.

і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

5 Ч ерез Него мы получили благодать и апостольство, чтобы ради Его Имени покорить вере людей из всех народов,

що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,

6 в том числе и вас, призванных Иисусом Христом.

між якими й ви, покликані Ісуса Христа,

7 Я обращаюсь ко всем тем римлянам, которых Бог полюбил и призвал быть Его святыми. Благодать и мир вам от Бога, нашего Отца, и от Господа Иисуса Христа! Желание Павла посетить Рим

усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

8 П режде всего я, через Иисуса Христа, благодарю моего Бога за всех вас, потому что о вашей вере известно всему миру.

Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

9 П усть Бог, Которому я от всего сердца служу, возвещая Радостную Весть о Его Сыне, будет мне свидетелем в том, что я постоянно вспоминаю о вас

Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,

10 и всегда прошу в своих молитвах, чтобы, если на то будет воля Божья, я смог бы, наконец, посетить вас.

і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.

11 Я очень хочу увидеть вас и поделиться с вами духовным благословением, чтобы укрепить вас,

Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,

12 т о есть, чтобы мы могли взаимно ободрить друг друга своей верой, вашей и моей.

цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.

13 Я хочу, чтобы вы знали, что я уже много раз собирался прийти к вам, но до сих пор мне постоянно что-то препятствовало. Я хотел увидеть плод своего служения среди вас, как видел среди других народов.

Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

14 Я должник и перед греками и варварами, и перед образованными и невеждами.

А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.

15 П оэтому я так жажду возвещать Радостную Весть и вам, живущим в Риме. Радостная Весть о праведности от Бога

Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

16 Я не стыжусь Радостной Вести, ведь она сила Божья для спасения каждого, кто верит, – прежде всего иудея, а потом и язычника.

Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.

17 В Радостной Вести открывается, что мы можем оправдаться перед Богом верой, и только верой, как и написано: «Праведный верой жив будет». Божий гнев

Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.

18 С небес открывается гнев Божий на всякое нечестие и неправедность людей, которые истину попирают злом.

Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

19 И м известно то, что можно знать о Боге, потому что Бог явил им это.

тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

20 О т создания мира невидимые свойства Бога – Его вечная сила и божественная природа – вполне могут быть поняты через рассматривание того, что Он сотворил. И значит, людям нет извинения,

Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,

21 п отому что хотя они и знали о Боге, тем не менее, они не прославили Его как Бога и не были благодарны Ему, но предались бесполезным размышлениям, и их неразумные сердца погрузились во мрак.

бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.

22 П ритязая на мудрость, они стали глупыми

Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,

23 и заменили славу нетленного Бога на образы, похожие на тленных людей, птиц, четвероногих животных и пресмыкающихся.

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.

24 П оэтому Бог отдал их на произвол низменных желаний их сердец, и они сами оскверняли свои тела нечистотой.

Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

25 Э ти люди заменили истину Божью на ложь и поклонялись и служили созданию, а не Создателю, Который достоин вечной славы, аминь.

Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.

26 И так, Бог оставил их на произвол их постыдных страстей, и в результате женщины заменили естественные сношения с мужчинами на противоестественные: друг с другом;

Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

27 т ак же и мужчины вместо естественных сношений с женщинами стали разжигаться страстью друг к другу; мужчины с мужчинами делают постыдные вещи и сами в себе получают заслуженное наказание за свое извращение.

Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.

28 А поскольку они посчитали ненужным познавать Бога, то Бог оставил их на произвол их испорченных умов, допустив делать то, чего делать не должно.

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

29 О ни полны всякой неправедности, зла, жадности, порочности; полны зависти, убийства, раздоров, обмана, коварства, сплетен.

Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,

30 О ни клеветники, они ненавидят Бога, они наглы, надменны, хвастливы, изобретательны на зло, непокорны родителям;

обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,

31 н ет в них ни рассудка, ни веры, ни любви, ни милости.

нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

32 О тношение Божье им известно – все, кто живет такой жизнью, достойны смерти, но они не только сами продолжают грешить, но и одобряют других, поступающих так же.

Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.