1 П авло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,

От Павла, слуги Иисуса Христа, призванного быть Его апостолом и избранного для возвещения Божьей Радостной Вести,

2 я ке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,

которая была заранее обещана через Его пророков в святых Писаниях.

3 п ро Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

Эта весть о Его Сыне, Который по Своему человеческому происхождению был потомком Давида,

4 і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

и через воскресение из мертвых, по Духу святости был объявлен полноправным Сыном Божьим во всем Его могуществе.

5 щ о через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,

Через Него мы получили благодать и апостольство, чтобы ради Его Имени покорить вере людей из всех народов,

6 м іж якими й ви, покликані Ісуса Христа,

в том числе и вас, призванных Иисусом Христом.

7 у сім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

Я обращаюсь ко всем тем римлянам, которых Бог полюбил и призвал быть Его святыми. Благодать и мир вам от Бога, нашего Отца, и от Господа Иисуса Христа! Желание Павла посетить Рим

8 О тже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

Прежде всего я, через Иисуса Христа, благодарю моего Бога за всех вас, потому что о вашей вере известно всему миру.

9 Б о свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,

Пусть Бог, Которому я от всего сердца служу, возвещая Радостную Весть о Его Сыне, будет мне свидетелем в том, что я постоянно вспоминаю о вас

10 і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.

и всегда прошу в своих молитвах, чтобы, если на то будет воля Божья, я смог бы, наконец, посетить вас.

11 Б о прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,

Я очень хочу увидеть вас и поделиться с вами духовным благословением, чтобы укрепить вас,

12 ц ебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.

то есть, чтобы мы могли взаимно ободрить друг друга своей верой, вашей и моей.

13 Н е хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

Я хочу, чтобы вы знали, что я уже много раз собирался прийти к вам, но до сих пор мне постоянно что-то препятствовало. Я хотел увидеть плод своего служения среди вас, как видел среди других народов.

14 А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.

Я должник и перед греками и варварами, и перед образованными и невеждами.

15 О тже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

Поэтому я так жажду возвещать Радостную Весть и вам, живущим в Риме. Радостная Весть о праведности от Бога

16 Б о я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.

Я не стыжусь Радостной Вести, ведь она сила Божья для спасения каждого, кто верит, – прежде всего иудея, а потом и язычника.

17 П равда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.

В Радостной Вести открывается, что мы можем оправдаться перед Богом верой, и только верой, как и написано: «Праведный верой жив будет». Божий гнев

18 Б о гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

С небес открывается гнев Божий на всякое нечестие и неправедность людей, которые истину попирают злом.

19 т ому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

Им известно то, что можно знать о Боге, потому что Бог явил им это.

20 Б о Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,

От создания мира невидимые свойства Бога – Его вечная сила и божественная природа – вполне могут быть поняты через рассматривание того, что Он сотворил. И значит, людям нет извинения,

21 б о, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.

потому что хотя они и знали о Боге, тем не менее, они не прославили Его как Бога и не были благодарны Ему, но предались бесполезным размышлениям, и их неразумные сердца погрузились во мрак.

22 Н азиваючи себе мудрими, вони потуманіли,

Притязая на мудрость, они стали глупыми

23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.

и заменили славу нетленного Бога на образы, похожие на тленных людей, птиц, четвероногих животных и пресмыкающихся.

24 Т ому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

Поэтому Бог отдал их на произвол низменных желаний их сердец, и они сами оскверняли свои тела нечистотой.

25 В они Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.

Эти люди заменили истину Божью на ложь и поклонялись и служили созданию, а не Создателю, Который достоин вечной славы, аминь.

26 Ч ерез це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

Итак, Бог оставил их на произвол их постыдных страстей, и в результате женщины заменили естественные сношения с мужчинами на противоестественные: друг с другом;

27 Т ак само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.

так же и мужчины вместо естественных сношений с женщинами стали разжигаться страстью друг к другу; мужчины с мужчинами делают постыдные вещи и сами в себе получают заслуженное наказание за свое извращение.

28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

А поскольку они посчитали ненужным познавать Бога, то Бог оставил их на произвол их испорченных умов, допустив делать то, чего делать не должно.

29 В они повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,

Они полны всякой неправедности, зла, жадности, порочности; полны зависти, убийства, раздоров, обмана, коварства, сплетен.

30 о бмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,

Они клеветники, они ненавидят Бога, они наглы, надменны, хвастливы, изобретательны на зло, непокорны родителям;

31 н ерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

нет в них ни рассудка, ни веры, ни любви, ни милости.

32 В они знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

Отношение Божье им известно – все, кто живет такой жизнью, достойны смерти, но они не только сами продолжают грешить, но и одобряют других, поступающих так же.