1 П авло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,

Павел, слуга Исус Христов, призван за апостол, отделен <да проповядва> благовестието от Бога,

2 я ке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,

(което по-напред Той беше обещал чрез пророците Си в светите писания),

3 п ро Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

за Сина Му нашия Господ Исус Христос, Който по плът се роди от Давидовото потомство,

4 і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

а по Дух на светост биде със сила обявен като Божий Син чрез възкресението от мъртвите;

5 щ о через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,

чрез Когото получихме благодат и апостолство, та в Неговото име да <привеждаме> в послушност към вярата <човеци> от всичките народи;

6 м іж якими й ви, покликані Ісуса Христа,

между които сте и вие призвани от Исуса Христа:

7 у сім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

до всички в Рим, които са възлюбени от Бога, призвани да бъдат светии: Благодат и мир да бъдат с вас от Бога, нашия Отец, и Господа Исуса Христа.

8 О тже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

Най-напред благодаря на моя Бог чрез Исуса Христа за всички ви, гдето за вашата вяра се говори по целия свят.

9 Б о свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,

Понеже Бог, Комуто служа с духа си в благовествуването на Сина Му, ми е свидетел, че непрестанно ви споменавам в молитвите си,

10 і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.

молещ се винаги, дано с Божията воля благоуспея най-после сега да дойда при вас.

11 Б о прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,

Защото копнея да ви видя, за да ви предам някоя духовна дарба за вашето утвърждаване,

12 ц ебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.

то ест, за да се утеша между вас взаимно с вас чрез общата вяра, <която е и> ваша и моя,

13 Н е хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.

И желая, братя, да знаете, че много пъти се канех да дойда при вас, за да имам някой плод и между вас както между другите народи; но досега съм бил възпиран.

14 А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.

Имам длъжност към гърци и към варвари, към учени и към неучени;

15 О тже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.

и така, колкото зависи от мене, готов съм да проповядвам благовестието и на вас, които сте в Рим.

16 Б о я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.

Защото не се срамувам от благовестието; понеже е Божия сила за спасение на всекиго, който вярва, първо на юдеина, а после и на езичника.

17 П равда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.

Защото в него се открива правдата, <която е> от Бога чрез вяра към вяра, както е писано: "Праведният чрез вяра ще живее".

18 Б о гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,

Защото Божият гняв се открива от небето против всяко нечестие и неправда на човеците, които препятствуват на истината чрез неправда.

19 т ому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

Понеже, това, което е възможно да се знае за Бога, на тях е известно, защото Бог им го изяви.

20 Б о Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,

Понеже от създанието на <света> {В изданието от 1940 г. "света" липсва.} това, което е невидимо у Него, <сиреч> вечната Му сила и божественост, се вижда ясно, разбираемо чрез творенията; така щото, <човеците> остават без извинение.

21 б о, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.

Защото, като познаха Бога, не Го прославиха като Бог, нито <Му> благодариха; но извратиха се чрез своите мъдрувания, и несмисленото им сърце се помрачи.

22 Н азиваючи себе мудрими, вони потуманіли,

Като се представяха за мъдри, те глупееха,

23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.

и славата на нетленния Бог размениха срещу подобие на образ на смъртен човек, на птици, на четвероноги и на гадини.

24 Т ому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

Затова, според страстите на сърцата им, Бог и ги предаде на нечистота, щото да се обезчестят телата им между сами тях, -

25 В они Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.

те които замениха истинския Бог с лъжлив, и предпочетоха да се покланят и да служат на тварта, а не на Твореца, Който е благословен до века. Амин.

26 Ч ерез це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.

Затова Бог ги предаде на срамотни страсти, като и жените им измениха естественото употребление на <тялото> в противоестествено.

27 Т ак само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.

Така и мъжете, като оставиха естественото употребление на женския пол, разжегоха се в страстта си един към друг, струвайки безобразие мъже с мъже, и приемаха в себе си заслуженото въздаяние на своето нечестие.

28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.

И понеже отказаха да познаят Бога, Бог ги предаде на развратен ум да вършат това, което не е прилично,

29 В они повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,

изпълнени с всякакъв вид неправда, нечестие, лакомство, омраза; пълни със завист, убийство, крамола, измама и злоба;

30 о бмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,

шепотници, клеветници, богоненавистници, нахални, горделиви, самохвалци, измислители на злини, непокорни на родителите <си>,

31 н ерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.

безразсъдни, вероломни, без семейна обич, немилостиви;

32 В они знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

които, при все че знаят Божията справедлива присъда, че тия, които вършат такива работи, заслужават смърт, не само ги вършат, но и одобряват ония, които ги вършат.