1 П салом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.

(По слав. 49). Асафов {Виж. 1 лет. 15: 17. 25: 2. 2 Лет. 29: 3.} псалом. Господ Бог Иеова е говорил и призовал земята От изгряването на слънцето до захождането му.

2 і з Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!

От Сион, съвършенството на красотата, Бог е възсиял.

3 П риходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!

Нашият Бог ще дойде и няма да мълчи; Ще има пред Него огън поглъщаш, И около Него силна буря.

4 В ін покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:

Ще призове небесата отгоре, И земята, за да съди людете Си, <казвайки:>

5 П озбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.

Съберете Ми Моите светии, Които направиха с Мене завет с жертви.

6 і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.

И небесата ще известят правдата Му, Защото сам Бог е съдия. (Села)

7 С лухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

Слушайте, люде Мои, и ще говоря, - Израилю, и ще заявя пред тебе: Бог, твоят Бог съм Аз.

8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,

Не ща да те изоблича поради жертвите ти, Нито поради твоите всеизгаряния, <които> са винаги пред Мене,

9 н е візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,

Не ща да приема юнец от къщата ти, Нито козли от стадата ти;

10 б о належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,

Защото Мои са всичките горски зверове, И добитъкът, който е по хиляди хълмове.

11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!

Познавам всичките планински птици, И полските зверове са в ума Ми.

12 Я кби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!

Ако огладнеех, не щях да кажа на тебе; Защото Моя е вселената и всичко що има в нея.

13 Ч и Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?

Ще ям ли Аз месо от юнци? Ще пия ли кръв от козли?

14 П ринось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,

Принеси Богу жертва на хваление, И изпълни на Всевишния обреците си;

15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!

И призови Ме в ден на напаст; И Аз ще те избавя; и ти ще Ме прославиш.

16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?

Но на нечестивия казва Бог: Що правиш ти та разгласяваш Моите повеления, И разказваш завета Ми с устата си,

17 Т и ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.

Тъй като <сам> ти мразиш поука, И хвърляш зад себе си Моите думи?

18 Я к ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.

Ако видиш крадец, тичаш с него, И с прелюбодейците участвуваш.

19 С вої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.

Предаваш устата си на зло. И езикът ти устройва коварство.

20 Т и сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...

Като седиш, говориш против брата си; Разсяваш клетвата против сина на майка си.

21 О це ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!

Понеже си сторил това, и Аз премълчах, Ти си помислил, че съм съвсем подобен на тебе; <Но> Аз ще те изоблича, и ще изредя <всичко това> пред очите ти.

22 З розумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!

Разсъдете, прочее, за това, вие, които забравяте Бога, Да не би да <ви> разкъсам, без да се намери кой да ви избави.

23 Х то жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!

Който принася жертва на хвала, той Ме прославя; И на онзи, който оправя пътя си, ще покажа Божието спасение.