1 П існя прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,

(По слав. 131). Песен на възкачванията. Помни, Господи, заради Давида, Всичките му скърби, -

2 щ о клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:

Как се кле на Господа, И се обрече на Силния Яковов, <като каза:>

3 Н е ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,

Непременно няма да вляза в шатъра на къщата си, Нито ще се кача на постланото си легло, -

4 н е дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,

Няма да дам сън на очите си, Или дрямка на клепачите си,

5 а ж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!

Докато не намеря място за Господа, Обиталище за Силния Яковов.

6 О сь ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.

Ето, ние чухме, че той бил в Ефрата; Намерихме го в полетата на Яара.

7 У війдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

Нека влезем в скиниите Му, Нека се поклоним при подножието Му.

8 В стань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Стани, Господи, <и влез> в покоя Си, Ти и ковчега на Твоята сила;

9 С вященики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!

Свещениците Ти да бъдат облечени с правда. И светиите Ти нека викат радостно.

10 Р ади Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.

Заради слугата Си Давида Недей отблъсква лицето на помазаника Си.

11 Г осподь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!

Господ се кле с вярност на Давида, - <И> няма да пристъпи <думата Си, - Казвайки>: От рожбата на тялото ти Ще положа на престола ти.

12 Я кщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!

Ако чадата ти опазят Моя завет И Моите свидетелства, на които ще ги науча, То и техните чада ще седят за винаги на престола ти.

13 Б о вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:

Защото Господ избра Сиона, Благоволи да обитава в него.

14 Т о місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,

Това, <каза Той>, Ми е покой до века: Тук ще обитавам, защото го пожелах.

15 п оживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!

Ще благословя изобилно храната му! Сиромасите му ще наситя с хляб.

16 С вящеників його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.

Ще облека и свещениците му със спасение; И светиите му ще възклицават от радост.

17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,

Там ще направя да изникне рог на Давида; Приготвих светилник за помазаника Си.

18 в орогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!

Неприятелите му ще облека със срам; А на него ще блещи короната.