1 І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

А в ония дни излезе заповед от Кесаря Августа да се запише цялата вселена.

2 Ц ей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

Това беше първото записване откакто Квириний управляваше Сирия.

3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

И всички отиваха да се записват, всеки в своя град.

4 П ішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

И тъй, отиде и Иосиф от Галилея, от града Назарет, в Юдея, в Давидовия град, който се нарича Витлеем, (понеже той беше от дома и рода Давидов),

5 щ об йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

за да се запише с Мария, която беше сгодена за него, и беше непразна.

6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

И когато бяха там, навършиха се дните й да роди.

7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

И роди първородния си Син, пови Го и положи Го в ясли, защото нямаше място за тях в гостилницата.

8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

И на същото място имаше овчари, които живееха в полето, и пазеха нощна стража около стадото си.

9 А ж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

И ангел от Господа застана пред тях, и Господната слава ги осия; и те се уплашиха много.

10 Т а Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

Но ангелът им рече: Не бойте се, защото, ето, благовестявам ви голяма радост, която ще бъде за всичките люде.

11 Б о сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

Защото днес ви се роди в Давидовия град Спасител, Който е Христос Господ.

12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

И това ще ви бъде знакът: ще намерите Младенец повит и лежащ в ясли.

13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

И внезапно заедно с ангела се намери множество небесно войнство, което хвалеше Бога, казвайки:

14 С лава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

Слава на Бога във висините, И на земята мир между човеците, в които е Неговото благоволение.

15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

Щом ангелите си отидоха от тях на небето, овчарите си рекоха един на друг: Нека отидем тогава във Витлеем, и нека видим това, що е станало, което Господ ни изяви.

16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

И дойдоха бързо и намериха Мария и Иосифа, и Младенецът лежащ в яслите.

17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

И като видяха, разказаха каквото им беше известено за това детенце.

18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

И всички като чуха, се зачудиха за това, което овчарите им казаха.

19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

А Мария спазваше всички тия думи, и размишляваше за тях в сърцето си.

20 П астухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

И овчарите се върнаха, славещи и хвалещи Бога за всичко, що бяха чули и видели, според както им беше казано.

21 К оли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

И като се навършиха осем дни <и трябваше> да обрежат <Детенцето>, дадоха Му името Исус, както беше наречено от ангела преди да е било зачнато в утробата.

22 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

Като се навършиха и дните за очистването им, според Моисеевия закон, занесоха Го в Ерусалим, за да Го представят пред Господа,

23 я к у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

(както е писано в Господния закон, че "всеки първороден младенец от мъжки пол ще бъде свет на Господа"),

24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

и да принесат жертва според казаното в Господния закон "две гургулици, и две гълъбчета".

25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

И ето, имаше в Ерусалим един човек на име Симеон; и тоя човек бе праведен и благочестив, и чакаше утехата на Израиля; и Светият Дух беше в него.

26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

Нему бе открито от Светия Дух, че няма да види смърт докле не види Христа Господен.

27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

И по <внушението> на Духа той дойде в храма; и когато родителите внесоха детенцето Исус за да сторят за Него по обичая на закона,

28 т оді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

той Го взе на ръцете си и благослови Бога, като каза: -

29 Н ині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

Сега, Владико, отпущаш слугата Си в мир. Според думата Си;

30 б о побачили очі мої Спасіння Твоє,

Защото видяха очите ми спасението,

31 я ке Ти приготував перед всіма народами,

Което си приготвил пред всички люде;

32 С вітло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

Светлина да просвещава народите, И слава на Твоите люде Израил.

33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

А баща Му и майка Му се чудеха на това, което се говореше за Него.

34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

И Симеон ги благослови, и рече на майка Му Мария: Ето, това <детенце> е поставено за падане и ставане на мнозина в Израиля, и за белег, против който ще се говори;

35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

да! и на сама тебе меч ще прониже душата ти, за да се открият помислите на много сърца.

36 Б ула й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

Имаше и някоя си Анна, Фануилова дъщеря, от Асировото племе, (тя беше в много напреднала възраст, като бе живяла с мъжа си седем години от девството си,

37 у дова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

и беше вдовица за цели осемдесет и четири години), която не се отделяше от храма, <дето> нощем и денем служеше <Богу> в пост и молитва.

38 І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

И тя, като се приближи в същия час, благодареше Богу и говореше за Него на всички, които ожидаха изкуплението на Ерусалим.

39 А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

И като свършиха всичко, що беше според Господния закон, върнаха се в Галилея, в града си Назарет.

40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

А Детенцето растеше, крепнеше, и се изпълваше с мъдрост; и Божията благодат бе на Него.

41 А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

И родителите Му ходеха всяка година в Ерусалим за празника на пасхата.

42 І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

И когато Той беше на дванадесет години, като отидоха по обичая на празника,

43 Я к дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

и като изкараха дните и се връщаха, Момчето Исус остана в Ерусалим, без да знаят родителите Му.

44 В они думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

А те, понеже мислеха, че Той е с дружината, изминаха един ден път, като Го търсеха между роднините и познатите си.

45 А ле, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

И като не Го намериха, върнаха се в Ерусалим и Го търсеха.

46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

И след три дни Го намериха в храма, седнал между законоучителите, че ги слушаше и ги запитваше.

47 У сі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

И всички, които Го слушаха, се учудваха на разума <Му> и на отговорите Му.

48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

И като Го видяха, смаяха се; и рече Му майка Му: Синко защо, постъпи тъй с нас? Ето, баща Ти и аз наскърбени Те търсехме.

49 А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

А Той им рече: Защо да Ме търсите? Не знаете ли че трябва да се намеря около дома на Отца Ми?

50 Т а не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

А те не разбраха думата, която им рече.

51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

И Той слезе с тях, и дойде в Назарет, и там им се покоряваше. А майка Му спазваше всички тия думи в сърцето си.

52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

А Исус напредваше в мъдрост, в ръст и в благоволение пред Бога и човеците.