1 Р ога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.

<Тури> тръбата на устата си! Той се спуща като орел против дома Господен, Защото нарушиха завета Ми И престъпиха закона Ми.

2 Д о Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!

Ще викат към Мене: Боже мой, ние Израил Те познаваме.

3 П окинув Ізраїль добро, ворог його пожене!

Но понеже Израил отхвърли доброто, Затова неприятелят ще го прогони.

4 В они ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,

Те поставиха царе, но не чрез Мене; Назначиха началници, но без да ги призная Аз; От среброто си и от златото си направиха си идоли, Та да бъдат изтребени.

5 в ідкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, аж доки не можуть вони від провини очиститись?

Той е отхвърлил телето ти, Самарио; Гневът Ми пламна против тях; До кога не ще могат да се очистят?

6 Б о й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.

Защото <телето> наистина е от Израиля; Художникът го е направил; то не е Бог; Да! Самарийското теле ще се разтроши.

7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.

Понеже посеяха вятър, затова ще пожънат вихрушка; Няма узряло жито; израсналото няма да даде брашно; И ако даде, чужденци ще го погълнат.

8 І зраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.

Израил биде погълнат; Сега той е между народите като негоден съд.

9 Б о вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.

Защото възлязоха при асирийците Като див и усамотен осел; Ефрем е наел любовници.

10 І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.

И даже ако наемат <любовници> между народите, Аз сега ще ги събера <против тях>; И те ще почнат да намаляват Поради товара <наложен> от царя на князете.

11 Б о жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертівники!

Понеже Ефрем издигна много жертвеници за да греши, То жертвениците му станаха причина за грях.

12 Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, як чуже пораховане буде!

Написах му десетте хиляди <правила> на закона Си; Но те се счетоха като чуждо нещо.

13 В они ж жертви кохають, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!

В жертвите, които Ми принасят, Жертвуват месо и го ядат; Но Господ не ги приема; Сега ще си спомни беззаконието им, И ще накаже греховете им; Те ще се върнат в Египет.

14 І зраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, і пожере він палати його!

Защото Израил е забравил Твореца си и е построил палати, И Юда е съградил множество укрепени градове; Но Аз ще пратя огън върху градовете му, Та ще пояде палатите им.