1 П еред святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.

А преди празника на пасхата, Исус, знаейки, че е настанал часът Му да премине от този свят към Отца, като беше възлюбил Своите, които бяха на света, до край ги възлюби.

2 П ід час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

И когато беше готова вечерята, (като вече дяволът беше внушил в сърцето на Юда Симонова Искариотски да Го предаде),

3 т о Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

като знаеше <Исус>, че Отец, е предал всичко в ръцете Му, и че от Бога е излязъл и при Бога отива,

4 у стає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

стана от вечерята, сложи мантията Си {Гръцки: Дрехите Си.}, взе престилка и се препаса.

5 П отому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

После наля вода в умивалника и почна да мие нозете на учениците и да ги изтрива с престилката, с която бе препасан.

6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?

И тъй дохожда при Симона Петра. Той Му казва: Господи, Ти ли ще ми умиеш нозете?

7 І сус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.

Исус в отговор му рече: Това, което Аз правя, ти сега не знаеш, но отпосле ще разбереш.

8 Г оворить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

Петър Му каза: Ти няма да умиеш моите нозе до века. Исус му отговори: Ако не те умия нямаш дял с Мене.

9 Д о Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!

Симон Петър Му казва: Господи, не само нозете ми, но и ръцете и главата.

10 І сус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

Исус му казва: Който се е окъпал няма нужда да умие друго освен нозете си, но е цял чист и вие сте чисти, но не всички.

11 Б о Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

Защото Той знаеше онзи, който щеше да Го предаде; затова и рече: Не всички сте чисти.

12 К оли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

А като уми нозете им и си взе мантията седна пак и рече им: Знаете ли какво ви сторих?

13 В и Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

Вие Ме наричате Учител и Господ; и добре казвате, защото съм такъв.

14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

И тъй, ако Аз, Господ и Учител, ви умих нозете, то и вие сте длъжни един на друг да си миете нозете.

15 Б о то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

Защото ви дадох пример да правите и вие както Аз направих на вас.

16 П оправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

Истина, истина ви казвам, слугата не е по-горен от господаря си, нито пратеникът е по-горен от онзи, който го е изпратил.

17 К оли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

Като знаете това, блажени сте, ако го изпълнявате.

18 Н е про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

Не говоря за всички вас; Аз зная кои съм избрал; но <това стана>, за да се сбъдне писаното: "Който яде хляба Ми, <той> дигна своята пета против Мене".

19 У же тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

Отсега ви казвам <това нещо> преди да е станало, та когато стане да повярвате, че съм Аз <това, което рекох>.

20 П оправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

Истина, истина ви казвам, който приеме онзи, когото Аз пращам, Мене приема; и който приема Мене, приема Този, Който Ме е пратил.

21 П ромовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

Като рече това, Исус се развълнува в духа <Си>, и заяви, казвайки: Истина, истина ви казвам, че един от вас ще Ме предаде.

22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

Учениците се спогледаха помежду си, недоумявайки за кого говори.

23 П ри столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

А на трапезата един от учениците, когото обичаше Исус, беше се облегнал на Исусовото лоно.

24 О т цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

Затова Симон Петър му кимва и му казва: Кажи <ни> за кого говори.

25 І , пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?

А той като се обърна така на гърдите на Исуса, каза му: Господи, кой е?

26 І сус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...

Исус отговори: Той е онзи, за когото ще затопя залъка и ще му го дам. И тъй, като затопи залъка, взема и го подаде на Юда Симонова Искариотски.

27 З а тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...

И тогава подир залъка, сатана влезе в него; и така, Исус му каза: Каквото вършиш, върши го по-скоро.

28 А ле жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.

А никой от седящите <на трапезата> не разбра защо му рече това;

29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.

защото някои мислеха, понеже Юда държеше касата {Гръцки: Торбичката <или>, кутийката.}, че Исус му казва: Купи каквото ни трябва за празника, или: Дай нещо на сиромасите.

30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

И тъй, като взе залъка, веднага излезе; а беше нощ.

31 Т оді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.

А когато излезе, Исус казва: Сега се прослави Човешкият Син, и Бог се прослави в Него;

32 К оли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!

и Бог ще Го прослави в Себе Си, и скоро ще Го прослави.

33 М ої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.

Дечица, още малко съм с вас. Ще Ме търсите, и както рекох на юдеите, така и вам казвам сега гдето отивам Аз вие не можете да дойдете.

34 Н ову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

Нова заповед ви давам, да се любите един другиго; както Аз ви възлюбих, така и вие да се любите един другиго.

35 П о тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

По това ще познаят всички, че сте Мои ученици, ако имате любов помежду си.

36 А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.

Симон Петър Му казва: Господи, къде отиваш? Исус отговори: Където отивам не можеш сега да дойдеш след Мене, но после ще дойдеш.

37 Г оворить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!

Петър Му казва: Господи, защо да не мога да дойда след Тебе сега? Животът си ще дам за Тебе.

38 І сус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...

Исус отговори: Животът си ли за Мене ще дадеш? Истина, истина ти казвам, петелът няма да е пропял преди да си се отрекъл три пъти от Мене.