1 Д ля дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!

За първия певец по "Умри за сина". Давидов псалом. Ще <Те> славословя, Господи, с цялото си сърце, Ще разкажа всичките Твои чудесни дела.

2 ( 9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

Ще се веселя и ще се радвам в Тебе, Ще възпявам името Ти, Всевишни;

3 ( 9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!

Понеже неприятелите ми се връщат назад Падат и гинат пред Твоето присъствие.

4 ( 9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!

Защото Ти си защитил правото и делото ми; Седнал на престола, Ти си отсъдил справедливо.

5 ( 9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!

Изобличил си народите, изтребил си нечестивите, Изличил си името им до вечни векове.

6 ( 9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

Неприятелите изчезнаха; те са запустели за винаги; Ти си разорил градовете <им>, та и поменът им загина.

7 ( 9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,

Но Господ седи <Цар> до века, Приготвил е престола Си за съд,

8 ( 9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.

И Той ще съди света с правда. Ще отсъди за племената справедливо.

9 ( 9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.

И Господ ще бъде прибежище на угнетените, Прибежище в скръбни времена.

10 ( 9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

И ония, които познават името Ти, ще уповават на Тебе; Защото Ти, Господи, не си оставил ония, които Те търсят.

11 ( 9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,

Пейте хвали на Господа, Който обитава в Сион, Изявете между племената делата Му;

12 ( 9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!

Защото Оня, Който прави изследване за кръвопролития, помни <уповаващите на Него, >Не забравя викането на кротките.

13 ( 9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,

Смили се за мене, Господи; Виж скръбта, <която ми причиняват> ония, които ме мразят. Ти, Който ме дигаш от портите на смъртта;

14 ( 9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!

За да разкажа всичко, <поради което> Ти< си> за хвалене, В портите на Сионовата дъщеря, <И> за да се радвам заради спасителната Ти помощ.

15 ( 9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

Народите затънаха в ямата, <която сами> направиха; В мрежата, която скриха, се улови ногата на сами тях.

16 ( 9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.

Господ е станал познат <чрез> правосъдието, <което> е извършил; Нечестивият се впримчва в делото на своите си ръце. (Игаион: {Да се усили музиката.} Села).

17 ( 9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

Нечестивите ще се върнат в преизподнята, Всичките народи, които забравят Бога.

18 ( 9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!

Защото бедният няма да бъде забравен за винаги, Нито ще бъде изгубено за всякога ожидането на кротките.

19 ( 9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!

Стани, Господи; да не надделява човек; Да бъдат съдени народите пред Тебе.

20 ( 9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.

Господи, докарай страх върху тях; Нека познаят народите, че са само човеци (Села).