1 К оли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.

След известно време, Той пак влезе в Капернаум; и разчу се че бил в къщата.

2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.

И мнозина се събраха, така щото и около вратата не можаха да се поберат; и Той им говореше словото.

3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.

Дохождат и донасят при Него един паралитик. Четирима го носеха;

4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.

И като не можаха да се приближат до Него, поради народа, разкриха покрива на <къщата>, гдето беше, пробиха го и пуснаха постелката, на която лежеше паралитикът.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!

А Исус, като видя вярата им, каза на паралитика: Синко, прощават ти се греховете.

6 Т ам же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:

А имаше там някои от книжниците, които седяха и размишляваха в сърцата си:

7 Ч ого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?

Тоя защо говори така? Той богохулствува. Кой може да прощава грехове, освен един Бог?

8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?

Исус, като разбра веднага с духа Си, че така размишляват в себе си, рече им: Защо размишлявате това в сърцата си?

9 Щ о легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?

Кое е по-лесно, да река на паралитика: Прощават ти се греховете, или да река: Стани, вдигни постелката си и ходи?

10 А ле щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:

Но за да познаете, че Човешкият Син има власт на земята да прощава грехове, (казва на паралитика):

11 Т обі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

Тебе казвам: Стани, вдигни си постелката и иди у дома си.

12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!

И той стана, веднага, вдигна си постелката и излезе пред всичките; така щото всички се зачудиха и славеха Бога, и думаха: Никога не сме виждали такова нещо.

13 І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.

И пак излезе край езерото; и цялото множество идеше при Него, и Той ги поучаваше.

14 А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

Като минаваше видя Левия Алфеев седящ в бирничеството, и каза му: Върви след Мене. И той стана и отиде след Него.

15 К оли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

И когато <Исус> седеше на трапезата в къщата му, заедно с Него и учениците Му, насядаха и много бирници и грешници; защото бяха мнозина и отиваха подир Него.

16 Я к побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?

Тогава книжниците, <които бяха> от фарисеите, като видяха, че Той яде с грешниците и бирниците, казаха на учениците Му: Защо яде и пие с бирниците и грешниците?

17 А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.

А Исус, като чу това, каза им: Здравите нямат нужда от лекар, а болните; не съм дошъл да призова праведните, но грешниците (на покаяние).

18 А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?

А Иоановите ученици и фарисеите постеха; и дохождат и казват Му: Защо постят Иоановите и фарисейските ученици, а Твоите не постят?

19 І сус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.

А Исус им рече: Могат ли сватбарите да постят, докато е с тях младоженецът? До тогава, до когато младоженецът е с тях, не могат да постят.

20 А ле прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.

Ще дойдат, обаче, дни, когато младоженецът ще се отнеме от тях, и тогава, през ония дни, ще постят.

21 І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.

Никой не пришива кръпка от невалян плат на вехта дреха; а инак, това, което трябваше да запълни <дрехата>, отдира от нея, новото от вехтото, и съдраното става по-лошо.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.

И никой не налива ново вино в стари мехове; инак, виното ще спука меховете, и се изхабяват и виното и меховете; но <наливат> ново вино в нови мехове.

23 І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.

И в една събота, когато минаваше през посевите, учениците Му, вървейки из пътя, почнаха да късат класове.

24 Ф арисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?

И фарисеите Му рекоха: Виж! защо вършат в събота нещо, което не е позволено?

25 А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

А Той им рече: Не сте ли чели що стори Давид, когато беше в нужда, и огладня и <мъжете>, които бяха с него?

26 Я к він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?

Как влезе в Божия дом, когато Авиатар беше първосвещеник и изяде присътствените хлябове, които не е позволено никому да яде, освен на свещениците, като даде и на ония, които бяха с него?

27 І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

И каза им: Съботата е направена за човека, а не човек за съботата;

28 а тому то Син Людський Господь і суботі.

така щото Човешкият Син е господар и на съботата.