1 І , побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.

А <Исус> като видя множествата, възкачи се на хълма; и когато седна, учениците Му дойдоха при Него.

2 І , відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

И като отвори устата Си поучаваше ги, казвайки:

3 Б лаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

Блажени нищите по дух, защото е тяхно небесното царство.

4 Б лаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

Блажени скърбящите, защото те ще се утешат.

5 Б лаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

Блажени кротките, защото те ще наследят земята.

6 Б лаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

Блажени които гладуват и жадуват за правдата, защото те ще се наситят.

7 Б лаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

Блажени милостивите, защото на тях ще се показва милост.

8 Б лаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

Блажени чистите по сърце, защото те ще видят Бога.

9 Б лаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

Блажени миротворците, защото те ще се нарекат Божии чада.

10 Б лаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

Блажени гонените заради правдата, защото е тяхно небесното царство.

11 Б лаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

Блажени сте, когато ви хулят и ви гонят, и говорят против вас лъжливо, всякакво зло заради Мене;

12 Р адійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

радвайте се и веселете се, защото голяма е наградата ви на небесата, понеже така гониха пророците, които бяха преди вас.

13 В и сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

Вие сте солта на земята. Но ако солта обезсолее, с какво ще се осоли? Тя вече за нищо не струва, освен да се изхвърли вън и да се тъпче от хората.

14 В и світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

Вие сте виделината на света. Град поставен на хълм не може да се укрие.

15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.

И когато запалят светило, не го турят под шиника, а на светилника, и то свети на всички, които са в къщи.

16 О так ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Също така нека свети вашата виделина пред човеците, за да виждат добрите ви дела, и да прославят вашия Отец, Който е на небесата.

17 Н е подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.

Да не мислите, че съм дошъл да разруша закона или пророците; не съм дошъл да разруша но да изпълня.

18 П оправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

Защото истина ви казвам: Докле премине небето и земята, ни една йота, ни една точка от закона няма да премине, докато всичко не се сбъдне.

19 Х то ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.

И тъй, който наруши една от тия най-малки заповеди, и научи <така човеците>, най-малък ще се нарече в небесното царство; а който ги изпълни и научи така човеците, той ще се нарече велик в небесното царство.

20 К ажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

Защото казвам ви, че ако вашата правда не надмине <правдата> на книжниците и фарисеите, никак няма да влезете в небесното царство.

21 В и чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.

Чули сте, че е било казано на старовременните: "Не убивай; и който убие излага се на съд".

22 А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.

А пък Аз ви казвам, че всеки, който се гневи на брата си, излага се на съд; и който рече на брата си Рака {Безделниче.}, излага се на Синедриона; а който му рече: Бунтовни безумецо, излага се на огнения пъкъл.

23 Т ому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,

И тъй, като принасяш дара си на олтара, ако там си спомниш, че брат ти има нещо против тебе,

24 з алиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.

остави дара си там пред олтара, и иди, първо се помири с брата си, тогава дойди и принеси дара си.

25 З о своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.

Спогаждай се с противника си по-скоро, догдето си на пътя с него <към съдилището>, да не би противникът ти да те предаде на съдията, а съдията те предаде на служителя, и да бъдеш хвърлен в тъмница.

26 П оправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!

Истина ти казвам: Никак няма да излезеш оттам докле не изплатиш и последния кодрант.

27 В и чули, що сказано: Не чини перелюбу.

Чули сте, че е било казано: "Не прелюбодействувай".

28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

Но Аз ви казвам, че всеки, който гледа жена, за да я пожелае, вече е прелюбодействувал с нея в сърцето си.

29 К оли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

Ако дясното ти око те съблазнява, извади го и хвърли го; защото по-добре е за тебе да погине една от телесните ти части, а не цялото ти тяло да бъде хвърлено в пъкъла.

30 І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

И ако дясната ти ръка те съблазнява, отсечи я и хвърли я; защото по-добре е за тебе да погине една от телесните ти части, а не цялото ти тяло да отиде в пъкъла.

31 Т акож сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.

Още било казано: "Който си напусне жената, нека й даде разводно писмо".

32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

А пък Аз ви казвам, че всеки, който напусне жена си, освен по причина на прелюбодейство, прави я да прелюбодействува; и който се ожени за нея, когато бъде напусната, той прелюбодействува.

33 Щ е ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.

Чули сте още, че е било казано на старовременните: "Не си престъпвай клетвата, но изпълнявай пред Господа клетвите си".

34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;

Но Аз ви казвам: Никак да се не кълнете; нито в небето, защото то е престол на Бога;

35 н і землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

нито в земята, защото е подножието Му; нито в Ерусалим, защото е град на великия Цар.

36 н е клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.

Нито в главата си да се не кълнеш, защото не можеш направи ни един косъм бял или черен.

37 В аше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.

Но говорът ви да бъде: Да, да; Не, не; а каквото е повече от това, е от лукавия.

38 В и чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.

Чули сте, че е било казано: "Око за око, зъб за зъб".

39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.

А пък Аз ви казвам: Не се противете на злия човек; но, ако те плесне някой по дясната буза, обърни му и другата.

40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.

На тогава, който би поискал да се съди с тебе и да ти вземе ризата, остави му и горната дреха.

41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.

Който те принуди да вървиш с него една миля, иди с него две.

42 Х то просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

Дай на оногова, който проси от тебе; и не се отвръщай от оногова, който ти иска на заем.

43 В и чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.

Чули сте, че е било казано: "Обичай ближния си, а мрази неприятеля си".

44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

Но Аз ви казвам: Обичайте неприятелите си и молете се за тия, които ви гонят;

45 щ об вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

за да бъдете чада на вашия Отец, Който е на небесата; защото Той прави слънцето Си да изгрява на злите и на добрите, и дава дъжд на праведните и на неправедните.

46 К оли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

Защото, ако обичате само ония, които обичат вас, каква награда ви се пада? Не правят ли това и бирниците?

47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?

И ако поздравявате само братята си, какво особено правите? Не правят ли това и езичниците?

48 О тож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

И тъй бъдете съвършени и вие, както е съвършен вашият небесен Отец.