1 А <Исус> като видя множествата, възкачи се на хълма; и когато седна, учениците Му дойдоха при Него.

І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.

2 И като отвори устата Си поучаваше ги, казвайки:

І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

3 Б лажени нищите по дух, защото е тяхно небесното царство.

Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

4 Б лажени скърбящите, защото те ще се утешат.

Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

5 Б лажени кротките, защото те ще наследят земята.

Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

6 Б лажени които гладуват и жадуват за правдата, защото те ще се наситят.

Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

7 Б лажени милостивите, защото на тях ще се показва милост.

Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

8 Б лажени чистите по сърце, защото те ще видят Бога.

Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

9 Б лажени миротворците, защото те ще се нарекат Божии чада.

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

10 Б лажени гонените заради правдата, защото е тяхно небесното царство.

Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

11 Б лажени сте, когато ви хулят и ви гонят, и говорят против вас лъжливо, всякакво зло заради Мене;

Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

12 р адвайте се и веселете се, защото голяма е наградата ви на небесата, понеже така гониха пророците, които бяха преди вас.

Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

13 В ие сте солта на земята. Но ако солта обезсолее, с какво ще се осоли? Тя вече за нищо не струва, освен да се изхвърли вън и да се тъпче от хората.

Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

14 В ие сте виделината на света. Град поставен на хълм не може да се укрие.

Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

15 И когато запалят светило, не го турят под шиника, а на светилника, и то свети на всички, които са в къщи.

І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.

16 С ъщо така нека свети вашата виделина пред човеците, за да виждат добрите ви дела, и да прославят вашия Отец, Който е на небесата.

Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

17 Д а не мислите, че съм дошъл да разруша закона или пророците; не съм дошъл да разруша но да изпълня.

Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.

18 З ащото истина ви казвам: Докле премине небето и земята, ни една йота, ни една точка от закона няма да премине, докато всичко не се сбъдне.

Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

19 И тъй, който наруши една от тия най-малки заповеди, и научи <така човеците>, най-малък ще се нарече в небесното царство; а който ги изпълни и научи така човеците, той ще се нарече велик в небесното царство.

Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.

20 З ащото казвам ви, че ако вашата правда не надмине <правдата> на книжниците и фарисеите, никак няма да влезете в небесното царство.

Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

21 Ч ули сте, че е било казано на старовременните: "Не убивай; и който убие излага се на съд".

Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.

22 А пък Аз ви казвам, че всеки, който се гневи на брата си, излага се на съд; и който рече на брата си Рака {Безделниче.}, излага се на Синедриона; а който му рече: Бунтовни безумецо, излага се на огнения пъкъл.

А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.

23 И тъй, като принасяш дара си на олтара, ако там си спомниш, че брат ти има нещо против тебе,

Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,

24 о стави дара си там пред олтара, и иди, първо се помири с брата си, тогава дойди и принеси дара си.

залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.

25 С погаждай се с противника си по-скоро, догдето си на пътя с него <към съдилището>, да не би противникът ти да те предаде на съдията, а съдията те предаде на служителя, и да бъдеш хвърлен в тъмница.

Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.

26 И стина ти казвам: Никак няма да излезеш оттам докле не изплатиш и последния кодрант.

Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!

27 Ч ули сте, че е било казано: "Не прелюбодействувай".

Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.

28 Н о Аз ви казвам, че всеки, който гледа жена, за да я пожелае, вече е прелюбодействувал с нея в сърцето си.

А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

29 А ко дясното ти око те съблазнява, извади го и хвърли го; защото по-добре е за тебе да погине една от телесните ти части, а не цялото ти тяло да бъде хвърлено в пъкъла.

Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

30 И ако дясната ти ръка те съблазнява, отсечи я и хвърли я; защото по-добре е за тебе да погине една от телесните ти части, а не цялото ти тяло да отиде в пъкъла.

І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

31 О ще било казано: "Който си напусне жената, нека й даде разводно писмо".

Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.

32 А пък Аз ви казвам, че всеки, който напусне жена си, освен по причина на прелюбодейство, прави я да прелюбодействува; и който се ожени за нея, когато бъде напусната, той прелюбодействува.

А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

33 Ч ули сте още, че е било казано на старовременните: "Не си престъпвай клетвата, но изпълнявай пред Господа клетвите си".

Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.

34 Н о Аз ви казвам: Никак да се не кълнете; нито в небето, защото то е престол на Бога;

А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;

35 н ито в земята, защото е подножието Му; нито в Ерусалим, защото е град на великия Цар.

ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

36 Н ито в главата си да се не кълнеш, защото не можеш направи ни един косъм бял или черен.

не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.

37 Н о говорът ви да бъде: Да, да; Не, не; а каквото е повече от това, е от лукавия.

Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.

38 Ч ули сте, че е било казано: "Око за око, зъб за зъб".

Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.

39 А пък Аз ви казвам: Не се противете на злия човек; но, ако те плесне някой по дясната буза, обърни му и другата.

А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.

40 Н а тогава, който би поискал да се съди с тебе и да ти вземе ризата, остави му и горната дреха.

А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.

41 К ойто те принуди да вървиш с него една миля, иди с него две.

А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.

42 Д ай на оногова, който проси от тебе; и не се отвръщай от оногова, който ти иска на заем.

Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

43 Ч ули сте, че е било казано: "Обичай ближния си, а мрази неприятеля си".

Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.

44 Н о Аз ви казвам: Обичайте неприятелите си и молете се за тия, които ви гонят;

А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

45 з а да бъдете чада на вашия Отец, Който е на небесата; защото Той прави слънцето Си да изгрява на злите и на добрите, и дава дъжд на праведните и на неправедните.

щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

46 З ащото, ако обичате само ония, които обичат вас, каква награда ви се пада? Не правят ли това и бирниците?

Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

47 И ако поздравявате само братята си, какво особено правите? Не правят ли това и езичниците?

І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?

48 И тъй бъдете съвършени и вие, както е съвършен вашият небесен Отец.

Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!