1 Д умите на Массовия цар Лемуил, Които го поучи майка му: -

Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

2 Щ о, сине мой? и що, сине на утробата ми? И що, сине на моите обреци?

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

3 Н е давай силата си на жените, Нито пътищата си на тези, които погубват царете.

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

4 Н е е за царете, Лемуиле, не е за царете да пият вино, Нито за князете <да кажат:> Где е спиртното питие?

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

5 Д а не би, като се напият, да забравят закона И да онеправдаят угнетяваните {Еврейски: И да променят присъдата на всички синове на угнетението.}.

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

6 Д авайте спиртно питие на оня, който загива И вино на огорчения духом.

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

7 З а да пийне и да забрави сиромашията си, И да не помни вече окаяността си.

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

8 О тваряй устата си за безгласния, За делото на всички, които загиват;

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

9 О тваряй устата си, съди справедливо. И раздавай правосъдие на сиромаха и немотния.

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

10 К ой може да намери добродетелна жена? Защото тя е много по-ценна от скъпоценни камъни.

Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

11 С ърцето на мъжа й уповава на нея; И не ще му липсва печалба.

довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

12 Т я ще му донася добро, а не зло, През всичките дни на живота си.

Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

13 Т ърси вълна и лен, И работи с ръцете си това що й е угодно.

Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

14 Т я е като търговските кораби, - Донася храната си от далеч.

Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

15 П ри това, става докле е още нощ, И дава храна на дома си, И определената работа на слугините си.

І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

16 Р азглежда нива, и я купува; От плода на ръцете си сади лозе.

Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

17 О пасва кръста си със сила И уякчава мишците си.

Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

18 К ато схваща, че търгуването й е полезно. Светилникът й не угасва през нощта.

Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

19 Т уря ръцете си на вретеното, И държи в ръката си хурката.

Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

20 О тваря ръката си на сиромасите, Да! простира ръцете си към немотните.

Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

21 Н е се бои от снега за дома си; Защото всичките й домашни са облечени с двойни дрехи.

Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

22 П рави си завивки от дамаска; Облеклото й е висон и морав плат.

Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

23 М ъжът й е познат в портите, Когато седи между местните старейшини.

Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

24 Т я тъче ленено платно и го продава, И доставя пояси на търговците {Еврейски: Ханаанците.};

Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

25 С ила и достолепие са облеклото й; И тя гледа весело към бъдещето.

Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

26 О тваря устата си с мъдрост, И законът на езика й е благ.

Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

27 Д обре внимава в управлението на дома си, И хляб на леност не яде.

Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

28 Ч адата й стават и я облажават; И мъжът й я хвали, <казвайки>:

Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

29 М ного дъщери са се държали достойно, Но ти надмина всичките.

Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

30 П релестта е измамлива и красотата е лъх; Но жена, която се бои от Господа, тя ще бъде похвалена.

Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

31 Д айте й от плода на ръцете й, И делата й нека я хвалят в портите.

Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!