1 И Господ говори на Моисея, казвайки:

І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:

2 И зпрати мъже, за да съгледат Ханаанската земя, която Аз давам на израилтяните; да изпратите по един мъж от всяко племе на бащите им, и всички да са от първенците между тях.

Пошли людей, і вони розвідають ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одному чоловікові від племени своїх батьків, кожного начальника в них.

3 И тъй, според Божието повеление Моисей ги изпрати от Фаранската пустиня; всичките мъже бяха главни между израилтяните.

І послав їх Мойсей з пустині Паран за Господнім наказом. Усі вони мужі достойні, вони голови Ізраїлевих синів.

4 Е то имената им: от Рувимовото племе, Самуй Закхуровият син;

А оце ймення їх: для Рувимового племени Шаммуа, син Заккурів;

5 о т Симеоновото племе, Сафат Хориевият син;

для Симеонового племени Шафат, син Хоріїв;

6 о т Юдовото племе, Халев Ефониевият син;

для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;

7 о т Исахаровото племе, Игал Иосифовият син;

для Іссахарового племени Їґ'ал, син Йосипів;

8 о т Ефремовото племе, Осия Навиевият син;

для Єфремового племени Осія, син Навинів;

9 о т Вениаминовото племе, Фалтий Рефуевият син;

для Веніяминового племени Палті, син Рафуїв;

10 о т Завулоновото племе, Гадиил Содиевият син;

для Завулонового племени Ґаддіїл, син Содіїв;

11 о т Иосифовото племе, от Манасиевото племе, Гадий Сусиевият син;

для Йосипового племени, для племени Манасіїного Ґадді, син Сусіїв;

12 о т Дановото племе, Амиил Гамалиевият син;

для Данового племени Амміїл, син Ґемалліїв;

13 о т Асировото племе, Сетур Михаиловият син;

для Асирового племени Сетур, син Михаїлів;

14 о т Нефталимовото племе, Наавий Вопсиевият син;

для Нефталимового племени Нахбі, син Вофсіїв;

15 о т Гадовото племе, Геуил Махиевият син;

для Ґадового племени Ґеуїл, син Махіїв.

16 Т ия са имената на мъжете, които Моисей изпрати, за да съгледат земята; и Моисей наименува Осия Навиевия син Исус.

Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розвідати той Край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісус.

17 К ато ги изпрати да съгледат Ханаанската земя, Моисей им рече: Качете се по южната страна и изкачете се на бърдата,

І послав їх Мойсей розвідати Край ханаанський, та й промовив до них: Підіть тут на південь, і ввійдете на гору,

18 т а вижте каква е земята, и людете, които живеят в нея, силни ли са или слаби, малко ли са или много;

та й побачите той Край який він, і народ, що сидить у ньому, чи сильний він, чи слабий, чи малий він, чи численний?

19 и каква е земята, на която те живеят, добра ли е или лоша; и какви са градовете, в които те живеят, от шатри ли са или са укрепени;

І який той Край, що він сидить у ньому, чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, чи в таборах, чи в твердинях?

20 и каква е земята, плодовита ли е или постна, има ли по нея дървета или не. И бъдете смели, и донесете от плодовете на земята. А тогава беше времето на първозрялото грозде.

І яка та земля, чи масна вона, чи пісна? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відважні, і візьміть з плоду землі; а дні ці дні виноградного первоплоду.

21 И така, те се качиха и съгледаха земята от Цинската пустиня до Роов при прохода на Емат.

І знялися вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.

22 П осле се изкачиха по южната страна и дойдоха до Хеврон, гдето живееха Енаковите синове Ахиман, Сесай и Талмай. (А Хеврон беше построен седем години преди Египетския Зоан). {Гръцки: Танис; <сега>: Сан.}

І пішли вони на південь, і прибули аж до Хеврону, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, нащадки велетня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.

23 И като дойдоха до долината Есхол, от там отрязаха една лозова пръчка с един грозд, който двама носеха на върлина; <взеха> и нарове и смокини.

І прибули вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох понесли його на жердині; також узяли із гранатів та з фіґ.

24 О нова място се нарече долина Есхол {Т.е.: Грозд.} по причина на грозда, който израилтяните отрязаха от там.

Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там.

25 А на края на четиридесетте дена те се върнаха от съгледването на земята.

І вернулися вони з розвідки того Краю по сорока днях.

26 И отивайки дойдоха при Моисея, при Аарона и при цялото общество израилтяни във Фаранската пустиня, в Кадис; и дадоха отчет на тях и на цялото общество, и показаха им плода на земята.

І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Аарона та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали справу їм та всій тій громаді, і показали плід того Краю.

27 И разказаха му, думайки: Ходихме в земята, в която ни изпрати; и наистина там текат мляко и мед; ето и плода й.

І вони розповіли йому та й сказали: Прибули ми до Краю, куди ти послав був нас, а він тече молоком та медом, а оце плід його!

28 Л юдете обаче, които живеят в земята, са силни, и градовете укрепени и много големи; там видяхме още и Енаковите синове.

Та народ той, що сидить у тім Краї, міцний, а міста укріплені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків велетня...

29 А маличаните живеят в земята към юг; хетейците, евусейците и аморейците живеят по планините; а ханаанците живеят при морето и край бреговете на Иордан.

Амалик сидить у краї південнім, а хіттеянин, і євусеянин, і амореянин сидять на горі, а ханаанеянин сидить над морем та при Йордані.

30 Н о Халев успокояваше людете пред Моисея, като казваше: Да вървим напред незабавно и да я завладеем, защото можем да я превземем.

А Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!

31 А мъжете, които бяха отишли заедно с него, рекоха: Не можем да излезем против ония люде, защото са по-силни от нас.

Та люди, що ходили з ним, сказали: Ми не зможемо ввійти до того народу, бо він сильніший за нас...

32 И зле представяха пред израилтяните земята, която бяха съгледали, казвайки: Земята, която обходихме, за да я съгледаме, е земя, която изпояжда жителите си; и всичките люде, които видяхме в нея, са превисоки мъже.

І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той Край, що розвідали його, говорячи: Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх мешканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст.

33 Т ам видяхме исполините, Енаковите синове, от исполинския род; и <пред тях> нам се виждаше, че сме като скакалци; такива се виждахме и на тях.

І там ми бачили велетнів, синів Енака, з роду велетнів, і були ми в своїх очах немов та сарана, і такими були ми і в їхніх очах.