1 М ежду това, като се събра едно многохилядно множество, до толкова, че един други се тъпчеха, Той почна да говори на учениците Си: Преди всичко пазете се от фарисейския квас, който е лицемерие.

Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!

2 Н яма нищо покрито, което не ще се открие, и тайно, което не ще се узнае.

Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.

3 З атова, каквото сте говорили в тъмно ще се чуе на видело; и каквото сте казали на ухо във вътрешните стаи ще се разгласи от покрива.

Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.

4 А на вас, Моите приятели, казвам: Не бойте се от тия, които убиват тялото, и след това не могат нищо повече да сторят.

Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

5 Н о ще ви предупредя от кого да се боите: бойте се от онзи, който, след като е убил, има власт да хвърля в пъкъла, Да! казвам ви, от него да се боите.

Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!

6 Н е продават ли се пет врабчета за два асария? и ни едно от тях не е забравено пред Бога.

Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

7 Н о вам и космите на главата са всички преброени. Не бойте се; вие сте много по-скъпи от врабчета.

Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

8 И казвам ви: Всеки който изповяда Мене пред човеците, ще го изповяда и Човешкият Син пред Божиите ангели;

Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.

9 н о ако се отрече някой от Мене пред човеците ще бъде отречен пред Божиите ангели.

Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.

10 И всекиму, който би казал дума против Човешкия Син, ще му се прости; но ако някой похули Светия Дух, няма да му се прости.

І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.

11 И когато ви заведат в синагогите и <пред> началствата и властите, не се безпокойте как или какво ще говорите, или какво ще кажете.

А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,

12 З ащото Светият Дух ще ви научи в същия час, какво трябва да кажете.

Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!

13 И някой си от множеството Му рече: Учителю, кажи на брат ми да раздели с мене наследството.

І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.

14 А Той му каза: Човече, кой Ме е поставил съдия или делач над вас?

А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?

15 И каза им: Внимавайте и пазете се от всяко користолюбие; защото животът на човека не се състои в изобилието на имота му.

І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.

16 И каза им притча, като рече: Нивите на един богаташ родиха много плод.

І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.

17 И той размишляваше в себе си, думайки: Какво да правя? защото нямам где да събера плодовете си.

І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?

18 И рече: Ето какво ще направя: ще съборя житниците си и ще построя по-големи, и там ще събера всичките си жита и благата си.

І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.

19 И ще река на душата си: Душо, имаш много блага натрупани за много години; успокой се, яж, пий, весели се.

І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!

20 А Бог му рече: Глупецо! тая нощ ще ти изискат душата; а това което си приготвил, чие ще бъде?

Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

21 Т ака <става> с този, който събира имот за себе си, и не богатее в Бога.

Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

22 Р ече още на учениците Си: Затова ви казвам, не се безпокойте за живота <си>, какво ще ядете, нито за тялото си, какво ще облечете.

І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.

23 З ащото животът е повече от храната, и тялото от облеклото.

Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.

24 Р азгледайте враните, че не сеят, нито жънат; те нямат нито скривалище, нито житница, но пак Бог ги храни. Колко по-скъпи сте вие от птиците!

Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25 И кой от вас може с грижене да прибави един лакът на ръста си?

Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?

26 И тъй, ако и най-малкото нещо не можете стори, защо се безпокоите за друго?

Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?

27 Р азгледайте кремовете как растат; не се трудят нито предат; но казвам ви, нито Соломон във всичката си слава не се е обличал както един от тях.

Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28 И ако Бог така облича полската трева, която днес я има, а утре я хвърлят в пещ, колко повече <ще облича> вас, маловери!

І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

29 И тъй, не търсете какво да ядете и какво да пиете, и не се съмнявайте;

І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.

30 з ащото всичко това търсят народите на света; а Отец ви знае, че се нуждаете от това.

Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.

31 Н о търсете царство и това ще ви се прибави.

Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32 Н е бой се, малко стадо, защото Отец ви благоволи да ви даде царството.

Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

33 П родайте имота си и давайте милостиня; направете си кесии, които не овехтяват, неизчерпаемо съкровище на небесата, гдето крадец не се приближава, нито молец изяжда.

Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.

34 З ащото гдето е съкровището ви, там ще бъде и сърцето ви.

Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

35 К ръстът ви да бъде препасан и светилниците ви запалени;

Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!

36 и сами вие да приличате на човеци, които чакат господаря си, когато се върне от сватба, за да му отворят незабавно, щом дойде и похлопа.

І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.

37 Б лажени ония слуги, чиито господар ги намери будни, когато си дойде; истина ви казвам, че той ще се препаше, ще ги накара да седнат на трапезата и ще дойде да им прислужи.

Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.

38 И ако дойде на втора стража, или на трета стража, и ги намери така, блажени са ония слуги.

І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!

39 Н о това да знаете, че ако домакинът беше знаел в кой час щеше да дойде крадецът, бдял би и не би оставил да му подкопаят къщата.

Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.

40 Б ъдете, <прочее>, и вие готови; защото в час, когато< го> не мислите, Човешкият Син ще дойде.

Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!

41 Т огава Петър каза: Господи, само на нас ли казваш тая притча, или на всичките?

Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?

42 Г оспод каза: Кой е, прочее, онзи верен и благоразумен настойник, когото господарят му ще постави над домочадието си, да им дава на време определената храна?

А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?

43 Б лажен онзи слуга, чиито господар, когато си дойде, го намери, че прави така.

Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!

44 И стина ви казвам, че ще го постави над целия си имот.

Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

45 Н о ако онзи слуга рече в сърцето си: Господарят ми се забави, и почне да бие момчетата, и момичетата, да яде, да пие и да се опива,

А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

46 т о господарят на онзи слуга ще дойде в ден, когато той не го очаква и в час, който не знае, и, като го бие тежко, ще определи неговата участ с неверните.

то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

47 И онзи слуга, като е знаел волята на Господаря си, но не е приготвил нито постъпил по волята му, ще бъде много бит.

А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

48 А онзи, който не е знаел и е сторил нещо, което заслужава бой, малко ще бъде бит. И от всеки, комуто много е дадено, много и ще се изисква; и комуто са много поверили, от него повече ще изискват.

Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.

49 О гън дойдох да хвърля на земята; и какво <повече> да искам, ако се е вече запалил?

Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!

50 Н о имам кръщение, с което трябва да се кръстя; и колко се утеснявам докле се извърши!

Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!

51 М ислите ли, че съм дошъл да дам мир на земята? Не, казвам ви, но по-скоро раздяла.

Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!

52 З ащото от сега нататък петима в една къща ще бъдат разделени, трима против двама, и двама против трима.

Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53 Щ е се разделят баща против син, и син против баща; майка против дъщеря и дъщеря против майка; свекърва против снаха си, и снаха против свекърва си.

Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...

54 К азваше още на народа: Когато видите облак да се издига от запад, веднага казвате: Дъжд ще вали, и така става.

Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.

55 И когато духа южен вятър казвате: Ще стане жега; и става.

А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.

56 Л ицемери! лицето на земята и на небето знаете да разтълкувате, а това време как не знаете да разтълкувате?

Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?

57 А защо и от само себе си не съдите що е право?

Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?

58 З ащото, когато отиваш с противника си <да се явиш> пред управителя, постарай се по пътя да се отървеш от него, да не би да те завлече при съдията, и съдията <да> те предаде на служителя, и служителят <да> те хвърли в тъмница.

Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59 К азвам ти, никак няма да излезеш от там докле не изплатиш и най-последното петаче.

Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!