1 ( По слав. 40). За първия певец. Давидов псалом. Блажен оня, който прегледва немощния; В зъл ден ще го избави Господ.

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!

2 Г оспод ще го пази и ще продължи живота му; Блажен ще бъде той на земята; И Ти няма да го предадеш на волята на неприятелите му.

(41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!

3 Г оспод ще го подкрепява на болното легло; В болестта му Ти ще преобърнеш цялото му легло.

(41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.

4 А з рекох: Господи, смили се за мене; Изцели душата ми, защото Ти съгреших.

(41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!

5 Н еприятелите ми говорят зло за мене, <като казват:> Кога ще умре той, и ще загине името му.

(41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?

6 И ако дойде <един> от тях да <ме> види, говори престорено, Събира в сърцето си <всичкото> зло< що забелязва>, И като излезе навън разказва го.

(41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...

7 З а мене шепнат заедно всички, които ме мразят, Против мене измислюват зло, <казвайки:>

(41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:

8 & lt;Някаква> лоша болест го е сполетяла, И като е легнал няма вече да стане.

(41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...

9 Д а! самият ми близък приятел, комуто имах доверие, Който ядеше хляба ми, дигна своята пета против мене.

(41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!

10 Н о Ти, Господи, смили се за мене; Изправи ме, и ще им отвърна.

(41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,

11 О т това зная, че Твоето благоволение е към мене, Понеже неприятелят ми не тържествува над мене.

(41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.

12 А мене Ти ме поддържаш в непорочността ми, И утвърждаваш ме пред лицето Си до века.

(41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!

13 Б лагословен да е Господ, Израилевият Бог, От века и до века. Амин и амин.

(41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!