1 П ървата повест написах, о Теофиле, за всичко що Исус вършеше и учеше, откак почна

Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,

2 д о деня, когато се възнесе, след като даде чрез Светия Дух заповеди на апостолите, които беше избрал;

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.

3 н а които и представи Себе Си жив след страданието Си с много верни доказателства, като им се явяваше през четиридесет дни и <им> говореше за Божието царство.

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.

4 И като се събираше с тях, заръча им да не напускат Ерусалим, но да чакат обещаното от Отца, за което, <каза Той>, чухте от Мене.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.

5 З ащото Иоан е кръщавал с вода; а вие ще бъдете кръстени със Светия Дух не след много дни.

Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!

6 И тъй, <веднъж>, като се събраха, те Го питаха, казвайки: Господи, сега ли ще възвърнеш на Израиля царството?

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?

7 Т ой им рече: Не е за вас да знаете години или времена, които Отец е положил в Собствената Си власт.

А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.

8 Н о ще приемете сила, когато дойде върху вас Светият Дух, и ще бъдете свидетели за Мене както в Ерусалим, тъй и в цяла Юдея и Самария, и до края на земята.

Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.

9 И като изрече това, и те Го гледаха, Той се възнесе, и облак Го прие от погледа им.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...

10 И като се взираха към небето, когато възлизаше, ето, двама човека в бели дрехи застанаха при тях,

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,

11 к оито и рекоха: Галилеяни, защо стоите та гледате към небето? Тоя Исус, Който се възнесе от вас на небето, така ще дойде както Го видяхте да отива на небето.

та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!

12 Т огава те се върнаха в Ерусалим от хълма наречен Елеонски, който е близо до Ерусалим, <на> разстояние един съботен ден път.

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

13 И когато влязоха <в града>, качиха се в горната стая, гдето живееха Петър и Иоан, Яков и Андрей, Филип и Тома, Вартоломей и Матей, Яков Алфеев и Симон Зилот и Юда Яковов.

А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

14 В сички тия единодушно бяха в постоянна молитва,, с <някои> жени и Мария, майката на Исуса, и с братята Му.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

15 П рез тия дни Петър стана посред братята, (а имаше събрано множество, около сто и двадесет души), и рече:

Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:

16 Б ратя, трябваше да се изпълни написаното, което Светият Дух предсказа чрез Давидовите уста за Юда, който стана водител на тия, които хванаха Исуса.

Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,

17 З ащото той се числеше между нас, и получи дял в това служение.

бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.

18 Т ой, прочее, придоби нива от заплатата на своята неправда; и като падна стремглав, пукна се през сред, и всичките му черва изтекоха.

І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...

19 И това стана известно на всичките ерусалимски жители, така щото тая нива се наименува по езика им Акелдама, сиреч, Кръвната нива.

І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.

20 З ащото е писано в книгата на Псалмите: "Жилището му да запустее, И да няма кой да живее в него; и: "Друг нека вземе чина му".

Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.

21 И тъй, от човеците, които дружеха с нас през всичкото време, когато Господ Исус влизаше и излизаше между нас,

Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,

22 к ато почна от <времето, когато> Иоан кръщаваше и <следва> до деня, когато се възнесе от нас, един от тях трябва да стане свидетел с нас на възкресението Му.

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.

23 И така, поставиха на сред двама, Иосифа, наречен Варсава, чието презиме бе Юст, и Матия.

І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.

24 И помолиха се, казвайки: Ти, Господи сърцеведче на всички, покажи оногова от тия двама, когото си избрал,

А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,

25 д а вземе мястото в това служение и апостолство, от което отстъпи Юда, за да отиде на своето място.

щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.

26 И хвърлиха жребие за тях, и жребието падна на Матия; и той се причисли към единадесетте апостоли.

І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.