1 T he former account, indeed, I made concerning all things, O Theophilus, that Jesus began both to do and to teach,

Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,

2 t ill the day in which, having given command, through the Holy Spirit, to the apostles whom he did choose out, he was taken up,

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.

3 t o whom also he did present himself alive after his suffering, in many certain proofs, through forty days being seen by them, and speaking the things concerning the reign of God.

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.

4 A nd being assembled together with them, he commanded them not to depart from Jerusalem, but to wait for the promise of the Father, which, `Ye did hear of me;

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.

5 b ecause John, indeed, baptized with water, and ye shall be baptized with the Holy Spirit -- after not many days.'

Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!

6 T hey, therefore, indeed, having come together, were questioning him, saying, `Lord, dost thou at this time restore the reign to Israel?'

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?

7 a nd he said unto them, `It is not yours to know times or seasons that the Father did appoint in His own authority;

А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.

8 b ut ye shall receive power at the coming of the Holy Spirit upon you, and ye shall be witnesses to me both in Jerusalem, and in all Judea, and Samaria, and unto the end of the earth.'

Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.

9 A nd these things having said -- they beholding -- he was taken up, and a cloud did receive him up from their sight;

І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...

10 a nd as they were looking stedfastly to the heaven in his going on, then, lo, two men stood by them in white apparel,

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,

11 w ho also said, `Men, Galileans, why do ye stand gazing into the heaven? this Jesus who was received up from you into the heaven, shall so come in what manner ye saw him going on to the heaven.'

та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!

12 T hen did they return to Jerusalem from the mount that is called of Olives, that is near Jerusalem, a sabbath's journey;

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

13 a nd when they came in, they went up to the upper room, where were abiding both Peter, and James, and John, and Andrew, Philip, and Thomas, Bartholomew, and Matthew, James, of Alphaeus, and Simon the Zelotes, and Judas, of James;

А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

14 t hese all were continuing with one accord in prayer and supplication, with women, and Mary the mother of Jesus, and with his brethren.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

15 A nd in these days, Peter having risen up in the midst of the disciples, said, (the multitude also of the names at the same place was, as it were, an hundred and twenty,)

Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:

16 ` Men, brethren, it behoved this Writing that it be fulfilled that beforehand the Holy Spirit spake through the mouth of David, concerning Judas, who became guide to those who took Jesus,

Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,

17 b ecause he was numbered among us, and did receive the share in this ministration,

бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.

18 t his one, indeed, then, purchased a field out of the reward of unrighteousness, and falling headlong, burst asunder in the midst, and all his bowels gushed forth,

І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...

19 a nd it became known to all those dwelling in Jerusalem, insomuch that that place is called, in their proper dialect, Aceldama, that is, field of blood,

І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.

20 f or it hath been written in the book of Psalms: Let his lodging-place become desolate, and let no one be dwelling in it, and his oversight let another take.

Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.

21 ` It behoveth, therefore, of the men who did go with us during all the time in which the Lord Jesus went in and went out among us,

Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,

22 b eginning from the baptism of John, unto the day in which he was received up from us, one of these to become with us a witness of his rising again.'

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.

23 A nd they set two, Joseph called Barsabas, who was surnamed Justus, and Matthias,

І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.

24 a nd having prayed, they said, `Thou, Lord, who art knowing the heart of all, shew which one thou didst choose of these two

А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,

25 t o receive the share of this ministration and apostleship, from which Judas, by transgression, did fall, to go on to his proper place;'

щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.

26 a nd they gave their lots, and the lot fell upon Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.

І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.