1 I n that day lay a charge doth Jehovah, With his sword -- the sharp, and the great, and the strong, On leviathan -- a fleeing serpent, And on leviathan -- a crooked serpent, And He hath slain the dragon that in the sea.

У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є.

2 I n that day, `A desirable vineyard,' respond ye to her,

У той день заспівайте про нього, про виноградник принадний:

3 I , Jehovah, am its keeper, every moment I water it, Lest any lay a charge against it, Night and day I keep it!

Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі,

4 F ury is not in Me; Who giveth Me a brier -- a thorn in battle? I step into it, I burn it at once.

Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя, на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!...

5 O r -- he doth take hold on My strength, He doth make peace with Me, Peace he doth make with Me.

Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!

6 T hose coming in He causeth to take root, Jacob doth blossom, and flourished hath Israel, And they have filled the face of the world increase.

Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять.

7 A s the smiting of his smiter hath He smitten him? As the slaying of his slain doth He slay?

Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив був його? Чи він був забитий, як забиті були його вбивники?

8 I n measure, in sending it forth, thou strivest with it, He hath taken away by His sharp wind, In the day of an east wind,

Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.

9 T herefore by this is the iniquity of Jacob covered, And this all the fruit -- To take away his sin, in His setting all the stones of an altar, As chalkstones beaten in pieces, They rise not -- shrines and images.

Тому вина Якова буде окуплена цим, а це плід увесь: усунення з нього гріха, коли він учинить каміння все жертівника побитим, немов грудки крейди, і не стоятимуть більше Астарти, і стовпи на честь сонця.

10 F or the fenced city alone, A habitation cast out and forsaken as a wilderness, There doth the calf delight, And there it lieth down, And hath consumed its branches.

Бо місто укріплене буде самотнє, мешкання покинене та позоставлене, мов би пустиня, там пастися буде теля, і там буде лежати воно, та понищить галузки його.

11 I n the withering of its branch it is broken off, Women are coming in setting it on fire, For it not a people of understanding, Therefore pity it not doth its Maker, And its Former doth not favour it.

Коли висохнуть віття його, то поламане буде, жінки прийдуть і спалять його... А що це нерозумний народ, тому милосердя до нього Творець його мати не буде, і не буде ласкавий до нього Створитель його...

12 A nd it hath come to pass, in that day, Beat out doth Jehovah from the branch of the river, Unto the stream of Egypt, And ye are gathered one by one, O sons of Israel.

І станеться в день той, плоди помолотить Господь від бігу ріки до потоку єгипетського, а ви по одному позбирані будете, синове Ізраїля!

13 A nd it hath come to pass, in that day, It is blown with a great trumpet, And come in have those perishing in the land of Asshur, And those cast out in the land of Egypt, And have bowed themselves to Jehovah, In the holy mount -- in Jerusalem!

І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві.