1 M y son! to my wisdom give attention, To mine understanding incline thine ear,

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

2 T o observe thoughtfulness, And knowledge do thy lips keep.

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

3 F or the lips of a strange woman drop honey, And smoother than oil her mouth,

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

4 A nd her latter end bitter as wormwood, Sharp as a sword mouths.

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

5 H er feet are going down to death, Sheol do her steps take hold of.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

6 T he path of life -- lest thou ponder, Moved have her paths -- thou knowest not.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

7 A nd now, ye sons, hearken to me, And turn not from sayings of my mouth.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

8 K eep far from off her thy way, And come not near unto the opening of her house,

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

9 L est thou give to others thy honour, And thy years to the fierce,

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

10 L est strangers be filled thy power, And thy labours in the house of a stranger,

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

11 A nd thou hast howled in thy latter end, In the consumption of thy flesh and thy food,

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

12 A nd hast said, `How have I hated instruction, And reproof hath my heart despised,

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

13 A nd I have not hearkened to the voice of my directors, And to my teachers have not inclined mine ear.

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

14 A s a little thing I have been all evil, In the midst of an assembly and a company.

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

15 D rink waters out of thine own cistern, Even flowing ones out of thine own well.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

16 L et thy fountains be scattered abroad, In broad places rivulets of waters.

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

17 L et them be to thee for thyself, And not to strangers with thee.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

18 L et thy fountain be blessed, And rejoice because of the wife of thy youth,

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

19 A hind of loves, and a roe of grace! Let her loves satisfy thee at all times, In her love magnify thyself continually.

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

20 A nd why dost thou magnify thyself, My son, with a stranger? And embrace the bosom of a strange woman?

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

21 F or over-against the eyes of Jehovah are the ways of each, And all his paths He is pondering.

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

22 H is own iniquities do capture the wicked, And with the ropes of his sin he is holden.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

23 H e dieth without instruction, And in the abundance of his folly magnifieth himself!

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...