1 A nd when they came nigh to Jerusalem, and came to Bethphage, unto the mount of the Olives, then Jesus sent two disciples,

А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

2 s aying to them, `Go on to the village over-against you, and immediately ye shall find an ass bound, and a colt with her -- having loosed, bring ye to me;

до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

3 a nd if any one may say anything to you, ye shall say, that the lord hath need of them, and immediately he will send them.'

А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

4 A nd all this came to pass, that it might be fulfilled that was spoken through the prophet, saying,

А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

5 ` Tell ye the daughter of Zion, Lo, thy king doth come to thee, meek, and mounted on an ass, and a colt, a foal of a beast of burden.'

Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

6 A nd the disciples having gone and having done as Jesus commanded them,

А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

7 b rought the ass and the colt, and did put on them their garments, and set upon them;

Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

8 a nd the very great multitude spread their own garments in the way, and others were cutting branches from the trees, and were strewing in the way,

І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

9 a nd the multitudes who were going before, and who were following, were crying, saying, `Hosanna to the Son of David, blessed is he who is coming in the name of the Lord; Hosanna in the highest.'

А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

10 A nd he having entered into Jerusalem, all the city was moved, saying, `Who is this?'

А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

11 A nd the multitudes said, `This is Jesus the prophet, who from Nazareth of Galilee.'

А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

12 A nd Jesus entered into the temple of God, and did cast forth all those selling and buying in the temple, and the tables of the money-changers he overturned, and the seats of those selling the doves,

Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

13 a nd he saith to them, `It hath been written, My house a house of prayer shall be called, but ye did make it a den of robbers.'

І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

14 A nd there came to him blind and lame men in the temple, and he healed them,

І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

15 a nd the chief priests and the scribes having seen the wonderful things that he did, and the children crying in the temple, and saying, `Hosanna to the Son of David,' were much displeased;

А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

16 a nd they said to him, `Hearest thou what these say?' And Jesus saith to them, `Yes, did ye never read, that, Out of the mouth of babes and sucklings Thou didst prepare praise?'

та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

17 A nd having left them, he went forth out of the city to Bethany, and did lodge there,

І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

18 a nd in the morning turning back to the city, he hungered,

А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

19 a nd having seen a certain fig-tree on the way, he came to it, and found nothing in it except leaves only, and he saith to it, `No more from thee may fruit be -- to the age;' and forthwith the fig-tree withered.

І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

20 A nd the disciples having seen, did wonder, saying, `How did the fig-tree forthwith wither?'

А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

21 A nd Jesus answering said to them, `Verily I say to you, If ye may have faith, and may not doubt, not only this of the fig-tree shall ye do, but even if to this mount ye may say, Be lifted up and be cast into the sea, it shall come to pass;

Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

22 a nd all -- as much as ye may ask in the prayer, believing, ye shall receive.'

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

23 A nd he having come to the temple, there came to him when teaching the chief priests and the elders of the people, saying, `By what authority dost thou do these things? and who gave thee this authority?'

А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

24 A nd Jesus answering said to them, `I will ask you -- I also -- one word, which if ye may tell me, I also will tell you by what authority I do these things;

Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

25 t he baptism of John, whence was it? -- from heaven, or from men?' And they were reasoning with themselves, saying, `If we should say, From heaven; he will say to us, Wherefore, then, did ye not believe him?

Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

26 a nd if we should say, From men, we fear the multitude, for all hold John as a prophet.'

А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

27 A nd answering Jesus they said, `We have not known.' He said to them -- he also -- `Neither do I tell you by what authority I do these things.

І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

28 ` And what think ye? A man had two children, and having come to the first, he said, Child, go, to-day be working in my vineyard.'

А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

29 A nd he answering said, `I will not,' but at last, having repented, he went.

А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

30 ` And having come to the second, he said in the same manner, and he answering said, I, sir, and went not;

І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

31 w hich of the two did the will of the father?' They say to him, `The first.' Jesus saith to them, `Verily I say to you, that the tax-gatherers and the harlots do go before you into the reign of God,

Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

32 f or John came unto you in the way of righteousness, and ye did not believe him, and the tax-gatherers and the harlots did believe him, and ye, having seen, repented not at last -- to believe him.

Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

33 ` Hear ye another simile: There was a certain man, a householder, who planted a vineyard, and did put a hedge round it, and digged in it a wine-press, and built a tower, and gave it out to husbandmen, and went abroad.

Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

34 ` And when the season of the fruits came nigh, he sent his servants unto the husbandmen, to receive the fruits of it,

Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

35 a nd the husbandmen having taken his servants, one they scourged, and one they killed, and one they stoned.

Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

36 ` Again he sent other servants more than the first, and they did to them in the same manner.

Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

37 ` And at last he sent unto them his son, saying, They will reverence my son;

Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

38 a nd the husbandmen having seen the son, said among themselves, This is the heir, come, we may kill him, and may possess his inheritance;

Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

39 a nd having taken him, they cast out of the vineyard, and killed him;

І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

40 w henever therefore the lord of the vineyard may come, what will he do to these husbandmen?'

Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

41 T hey say to him, `Evil men -- he will evilly destroy them, and the vineyard will give out to other husbandmen, who will give back to him the fruits in their seasons.'

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

42 J esus saith to them, `Did ye never read in the Writings, A stone that the builders disallowed, it became head of a corner; from the Lord hath this come to pass, and it is wonderful in our eyes.

Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

43 ` Because of this I say to you, that the reign of God shall be taken from you, and given to a nation bringing forth its fruit;

Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

44 a nd he who is falling on this stone shall be broken, and on whomsoever it may fall it will crush him to pieces.'

І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

45 A nd the chief priests and the Pharisees having heard his similes, knew that of them he speaketh,

А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

46 a nd seeking to lay hold on him, they feared the multitudes, seeing they were holding him as a prophet.

І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.