1 W hen thou sittest to eat with a ruler, Thou considerest diligently that which before thee,

Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

2 A nd thou hast put a knife to thy throat, If thou a man of appetite.

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

3 H ave no desire to his dainties, seeing it lying food.

не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

4 L abour not to make wealth, From thine own understanding cease, Dost thou cause thine eyes to fly upon it? Then it is not.

Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

5 F or wealth maketh to itself wings, As an eagle it flieth to the heavens.

свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

6 E at not the bread of an evil eye, And have no desire to his dainties,

Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

7 F or as he hath thought in his soul, so he, `Eat and drink,' saith he to thee, And his heart not with thee.

бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

8 T hy morsel thou hast eaten thou dost vomit up, And hast marred thy words that sweet.

той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

9 I n the ears of a fool speak not, For he treadeth on the wisdom of thy words.

Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

10 R emove not a border of olden times, And into fields of the fatherless enter not,

Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

11 F or their Redeemer strong, He doth plead their cause with thee.

бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

12 B ring in to instruction thy heart, And thine ear to sayings of knowledge.

Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

13 W ithhold not from a youth chastisement, When thou smitest him with a rod he dieth not.

Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

14 T hou with a rod smitest him, And his soul from Sheol thou deliverest.

ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

15 M y son, if thy heart hath been wise, My heart rejoiceth, even mine,

Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 A nd my reins exult when thy lips speak uprightly.

і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

17 L et not thy heart be envious at sinners, But -- in the fear of Jehovah all the day.

Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

18 F or, is there a posterity? Then thy hope is not cut off.

бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

19 H ear thou, my son, and be wise, And make happy in the way thy heart,

Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 B e not thou among quaffers of wine, Among gluttonous ones of flesh,

Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

21 F or the quaffer and glutton become poor, And drowsiness clotheth with rags.

бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

22 H earken to thy father, who begat thee, And despise not thy mother when she hath become old.

Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

23 T ruth buy, and sell not, Wisdom, and instruction, and understanding,

Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

24 T he father of the righteous rejoiceth greatly, The begetter of the wise rejoiceth in him.

Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

25 R ejoice doth thy father and thy mother, Yea, she that bare thee is joyful.

Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

26 G ive, my son, thy heart to me, And let thine eyes watch my ways.

Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

27 F or a harlot a deep ditch, And a strange woman a strait pit.

Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

28 S he also, as catching prey, lieth in wait, And the treacherous among men she increaseth.

І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

29 W ho hath wo? who hath sorrow? Who hath contentions? who hath plaint? Who hath wounds without cause? Who hath redness of eyes?

В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

30 T hose tarrying by the wine, Those going in to search out mixed wine.

У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

31 S ee not wine when it showeth itself red, When it giveth in the cup its colour, It goeth up and down through the upright.

Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

32 I ts latter end -- as a serpent it biteth, And as a basilisk it stingeth.

кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

33 T hine eyes see strange women, And thy heart speaketh perverse things.

пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

34 A nd thou hast been as one lying down in the heart of the sea, And as one lying down on the top of a mast.

І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

35 ` They smote me, I have not been sick, They beat me, I have not known. When I awake -- I seek it yet again!'

І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...