1 К огато седнеш да ядеш с началник, Прегледай добре какво има пред тебе

Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

2 И наче ще туриш нож в гърлото си. Ако те обладава охота,

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

3 Н е пожелавай вкусните му ястия, Защото те са примамливи гозби.

не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

4 Н е се старай да придобиеш богатство, Остави се от тая си мисъл.

Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

5 Х върляш ли на него очите си, - то го няма! Защото наистина богатството си прави крила, Както орел ще лети към небето.

свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

6 Н е яж хляба на онзи, който има лошо око, Нито пожелавай вкусните му ястия,

Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

7 З ащото, каквито са мислите в душата му - такъв е и той. Каза ти: Яж и пий, Но сърцето му не е с тебе.

бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

8 З алъка, който си изял, ще избълваш, И ще изгубиш сладките си думи.

той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

9 Н е говори на ушите на безумния, Защото той ще презре разумността на думите ти.

Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

10 Н е премествай стари межди, Нито влизай в нивите на сирачетата,

Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

11 З ащото Изкупителят им е мощен; Той ще защити делото им против тебе.

бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

12 П редай сърцето си на поука И ушите си към думи на знание.

Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

13 Д а не ти се свиди да наказваш детето, Защото, ако и да го биеш с пръчка, то няма да умре.

Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

14 Т и, като го биеш с пръчката, Ще избавиш душата му от ада.

ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

15 С ине мой, ако бъде сърцето ти мъдро, То и на моето сърце ще е драго.

Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 Д а! сърцето ми ще се радва, Когато устните ти изговарят правото

і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

17 С ърцето ти да не завижда на грешните, Но да пребъдва в страх от Господа цял ден,

Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

18 З ащото наистина има бъдеще, И надеждата ти няма да се отсече.

бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

19 Т и, сине мой, слушай и бъди мъдър, И оправяй сърцето си в пътя,

Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 Н е бъди между винопийци, Между невъздържани месоядци,

Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

21 З ащото пияницата и чревоугодникът ще осиромашеят, И дремливостта ще облече човек в дрипи.

бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

22 С лушай баща си, който те е родил, И не презирай майка си, когато остарее.

Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

23 К упувай истината и не я продавай, Тоже и мъдростта, поуката и разума.

Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

24 Б ащата на праведния ще се радва много, И който ражда мъдро чадо ще има радост от него.

Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

25 П рочее, нека се веселят твоят баща и твоята майка, И да се възхищава оная, която те е родила.

Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

26 С ине мой, дай сърцето си на мене, И очите ти нека внимават в моите пътища,

Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

27 З ащото блудницата е дълбока яма, И чуждата жена е тесен ров.

Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

28 Д а! тя причаква като зла плячка, И умножава числото на неверните между човеците.

І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

29 К ому горко? кому скръб? кому каране? Кому оплакване? кому удари без причина? Кому подпухнали очи? -

В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

30 Н а ония, които се бавят около виното, Които отиват да вкусят подправено вино.

У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

31 Н е гледай виното, че е червено, Че показва цвета си в чашата, Че се поглъща гладко,

Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

32 З ащото после то хапе като змия, И жили като ехидна.

кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

33 О чите ти ще гледат чужди жени, И сърцето ти ще изригва развратни неща;

пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

34 Д аже ще бъдеш като един, който би легнал всред море, Или като един, който би лежал на върха на мачта.

І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

35 У дариха ме ще речеш, и не ме заболя; Биха ме, и не усетих. Кога ще се събудя за да го търся пак?

І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...