1 ( По слав. 129). Песен на възкачванията. Из дълбочините виках към Тебе, Господи.

Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:

2 Г осподи, послушай гласа ми; Нека бъдат ушите Ти внимателни на гласа на молбата ми.

Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!

3 А ко би забелязал беззаконията, Господи, То кой, Господи, би могъл да устои?

Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?

4 П ри тебе обаче няма прощение За да ти се боят.

Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...

5 Ч акам Господа, душата ми чака, И на словото Му уповавам.

Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.

6 Д ушата ми очаква Господа Повече от ония, които очакват зората, Да! повече от очакващите зората.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.

7 Н ека се надява Израил на Господа; Защото Господ е милостта, И у Него е пълното изкупление;

Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,

8 И Той ще изкупи Израиля От всичките му беззакония.

і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!